“Доброволець. Спогади про сина”: батько написав книгу про загиблого Героя Володимира Дев’яна, щоб пам’ять жила

Книгу “Доброволець. Спогади про сина”, присвячену полеглому воїну Володимиру Дев’яну з села Голубине, написав його батько, Володимир Дев’ян. Цей зворушливий твір — не просто спогади, а голос болю, любові та пам’яті, що має своє важливе місце у боротьбі за нашу свободу.

Про книгу батько полеглого на війні закарпатця Володимира Девʼяна розповів журналістам Суспільне. Ужгород.

Я не писав її. Я в неї свою душу виливав. А, може, не тільки свою. Бо ніби біля мене син був і все те мені розказував, ніби я те все бачив своїми очима, ті всі жахіття, — ділиться автор книги.

Книга — як зброя пам’яті. Вона розповідає не лише про самого Володимира, а й про його побратимів, про їхню відданість та мужність. Син служив у 128-й окремій гірсько-штурмовій бригаді, боронив Україну на Херсонщині та Донеччині. Загинув 15 грудня 2022 року.

Епілог до книги написала дружина Володимира — Вікторія. Вона також створила пам’ятну фотокнигу для їхніх дітей, аби зберегти світлу згадку про батька.

Ми їхали на впізнання в Дніпро і повернулися тим самим потягом, у тому самому купе й на тому ж місці, що й мій чоловік, коли востаннє їхав на фронт, — згадує Вікторія.

Видання книги стало справжнім спільним проєктом:

• Редакторкою стала вчителька української мови Ужгородського ліцею “Лідер” Галина Пащук,
• Учні 10-А класу допомагали з версткою, обробкою фотографій і технічним оформленням.

Якби я не взяв участі у створенні цієї книги, це було б аморально. Він — справжній Герой”, — каже учень ліцею Даниїл Шевчук.

300 примірників книги були надруковані за кошти родини. Усі гроші, виручені з продажу, спрямовують на підтримку військових 128-ї бригади.

Він сказав: ‘Ні в якому разі не повертайте гроші. Комусь вони потрібніші, — зазначила Галина Пащук.

Про Володимира Дев’яна:
Народився в селі Голубине, закінчив місцеву школу та Свалявський коледж, працював будівельником. На фронт пішов добровольцем у червні 2022-го. Залишив дружину та двох дітей. Похований на Алеї слави у Сваляві.

Книга — це продовження життя мого сина. Бо він гідний того, щоб про нього знали. І таких, як він — тисячі. Ці історії не мають зникнути, — каже батько Героя.