Школи під тиском: кількість випадків булінгу в Україні зростає — освітній омбудсмен б’є на сполох

Українські школи дедалі частіше стикаються з випадками булінгу — і це вже не лише про конфлікти між дітьми.

Про масштаби проблеми та необхідність рішучих дій заявила освітній омбудсмен Надія Лещик в інтерв’ю для РБК-Україна.

“Необхідна системна робота і розуміння причин, чому булінг виникає”, — підкреслила Лещик.

За її словами, кількість звернень щодо насильства в школах зростає, і мова не лише про цькування між учнями, а й про випадки жорстокості з боку педагогів.

Чому це відбувається?

Серед ключових причин:

• Брак уваги з боку батьків через зайнятість;
• Домашнє насильство — як фізичне, так і психологічне;
• Вплив соцмереж, які іноді популяризують агресію:

“Були звернення, коли діти спробували повторити відео з TikTok, і це вилилося зовсім не в розваги”, — зазначила Лещик.

Не менший виклик — війна, що негативно позначається на психоемоційному стані дітей і педагогів.

Законодавчі прогалини і м’які покарання

Лещик наголосила: чинні норми не захищають достатньо ефективно. Штрафи за булінг становлять від 850 до 3400 грн, а частина справ просто закривається через закінчення строків розгляду.

Ми разом із депутатами адвокатуємо, щоб збільшити цю суму, — пояснює омбудсмен.

Водночас вона вважає, що вчителі-булери повинні бути відсторонені від роботи з дітьми щонайменше на рік. В одному з випадків, розповідає Лещик, вчителька вдарила учня кулаком в обличчя — і після догани продовжує працювати в тій самій школі.

На мою думку, вчитель, який таке вчинив, не має працювати в закладі освіти, — наголошує вона.

Хто допоможе вчителям?

Особливу увагу омбудсмен звертає на психологічний стан педагогів. Часто вчителі не визнають, що самі потребують допомоги, хоча це може бути ключем до профілактики агресії в школі.

Більшість говорить: “У нас все окей”. Але ж не все окей, якщо такі випадки відбуваються, — підсумовує вона.

Лещик закликає до створення психологічних програм підтримки для освітян та єдиного визначення булінгу в законодавстві — з урахуванням не лише фізичного, а й психологічного та економічного насильства.