Воїни майбутнього. Закарпатські гвардійці готуються нищити ворога дронами (ФОТО)

Небо стає новим фронтом, а дрони – головною зброєю сучасної війни. Тож закарпатські гвардійці тренуються у майстерності керувати безпілотниками за новими технологіями.

Завдяки симуляторам і бойовому досвіду інструкторів гвардійці стають пілотами, здатними виконувати найскладніші завдання: від ураження техніки на відстані до знищення повітряних цілей.

Навчання починається зі знайомства з безпілотними літальними апаратами. Якщо людина має певний досвід керування дронами, то це значно полегшує процес. Боєць на псевдо Клевер нещодавно долучився до підрозділу. Але багато чого навчився завдяки самопідготовці.

«До служби я багато тренувався вдома. У мене був свій дрон, пульт, окуляри. Дивився відео, тренувався на симуляторах. Тож, коли потрапив у підрозділ, вже мав певні навички. Це дуже допомогло швидко адаптуватися. Колектив тут сильний, хлопці з бойовим досвідом завжди підтримують, допомагають, діляться знаннями. Це дуже важливо, особливо для тих, хто тільки починає. Навчання не зупиняється, адже техніка постійно розвивається, і треба завжди бути на крок попереду», – говорить нацгвардієць Клевер.

Серед гвардійців чимало чоловіків, які вже виконували бойові польоти. Оператор на псевдо Бакс залюбки ділиться своїм досвідом з новими побратимами.

«Перший день, коли я зайшов на позицію, я спочатку просто спостерігав, як працюють хлопці. Розпитував про техніку, як вона функціонує, чи все працює справно. Там дуже багато моментів було. І вже тільки потім я зміг попрацювати. Вони дали таку можливість, і в перший день я зміг вразити «буханку». Хоч і відео було дуже погане, але вийшло. Це була неймовірна радість і початок моєї впевненості. Зрозумів, що можу робити цю роботу і робити її добре», – згадує свої перші дні на позиції пілот Бакс.

Але від початку навчання до бойового виходу потрібно пройти багато етапів підготовки. Про них розповідає головний сержант взводу Сергій Зайченко. Йому неодноразово доводилось відбивати штурми росіян під Бахмутом і Покровськом. Тому він на собі знає, наскільки важка і небезпечна робота на фронті.

«Спочатку ми працюємо на симуляторах у кабінеті, відпрацьовуємо вправи, а потім, коли хлопці готові, переходимо до польових тренувань. Це допомагає розуміти, як діяти на полі бою, і мінімізує ризики», – говорить гвардієць.