Чопські прикордонники вшанували героїв, які не повернулись з фронту (фото)

"Ми живі, доки жива пам’ять" — ці слова стали головним меседжем дня пам’яті у Чопському прикордонному загоні, де сьогодні вшанували двох полеглих побратимів — штаб-сержантів Леоніда Титоненка та Святослава Рубіша.
Фото: Західне регіональне управління Держприкордонслужби України-Західний кордон

“Ми живі, доки жива пам’ять” — ці слова стали головним меседжем дня пам’яті у Чопському прикордонному загоні, де сьогодні вшанували двох полеглих побратимів — штаб-сержантів Леоніда Титоненка та Святослава Рубіша.

Минуло два роки від їхньої трагічної загибелі на сході України, але біль втрати не згасає.

З самого ранку на території загону панувала особлива тиша. Під звуки Державного Гімну та з хвилиною мовчання прикордонники, рідні загиблих та військове духовенство згадували тих, хто не повернувся.

У каплиці підрозділу військовий капелан Сергій Ємець відслужив заупокійну літургію за душі полеглих героїв. Після молитви – дорога до місць поховання: село Демечі та Петрівка. На сірі гранітні плити лягли живі квіти – червоні, як кров, і білі, як пам’ять.

«Це не просто наші товариші по службі — це наші брати. Їхня жертва навіки залишиться в серці кожного прикордонника», — каже один з військовослужбовців загону.

Історія двох героїв — історія боротьби народу

Штаб-сержант Леонід Титоненко загинув 20 липня 2023 року на Бахмутському напрямку, відбиваючи атаку окупантів. Після бою вважався зниклим безвісти. Лише через рік його тіло було знайдено, ідентифіковано та з військовими почестями поховано на батьківщині. У нього залишилася дружина, троє дітей та мати.

Штаб-сержант Святослав Рубіш загинув у тому ж бою — у районі Андріївки на Донеччині. Він до останнього подиху тримав оборону. Як і Леонід, Святослав довго вважався зниклим. Його чекали вдома дружина, донька та син.

Їхні імена викарбувані в історії не лише Чопського загону, а й усієї України. Це імена людей, які, не вагаючись, пішли на смерть заради життя інших.

Вони не зламалися, не зрадили, не відступили. У них — сила духу нації, — наголосив під час заходу командир загону.

Герої не вмирають — вони залишаються в строю назавжди

Цей день став не просто даниною пам’яті. Він нагадав кожному, за що і за кого ми боремось. Війна забрала найкращих, але не змогла забрати їхню присутність — у серцях, у присязі, у щоденній службі.

Вічна слава Леоніду Титоненку та Святославу Рубішу. Слава Героям!

Будьте першим, поділіться враженням про публікацію.

Залишити відгук

Вашу email адресу не буде опубліковано.


*