
Німеччина готується до масштабних змін у соціальній політиці щодо біженців з України. Новоприбулі українці більше не зможуть розраховувати на рівень допомоги, яку зараз отримують їхні співвітчизники. Замість 563 євро, як це передбачено для безробітних у Німеччині, українці, які прибудуть після цієї дати, отримуватимуть 441 євро — прожитковий мінімум для прохачів притулку.
Про це заявили у Федеральному міністерстві праці та соціальних питань повідомляє DW українською
Міністерство веде підготовку до законодавчого процесу. Мета — якнайшвидше схвалити зміни на засіданні Кабінету міністрів, — заявили у Федеральному міністерстві праці та соціальних питань у відповідь на запит DW.
Уряд Німеччини фактично планує розділити українських біженців на дві категорії:
- ті, хто прибув до 1 квітня 2025 року, збережуть повний соціальний пакет,
- новоприбулі — отримуватимуть скорочені виплати, аналогічно до інших іноземних біженців.
Це рішення вже викликало шквал критики як серед правозахисників, так і представників німецьких громад. Їх найбільше турбує бюрократичний хаос, який може виникнути внаслідок “зміни правил гри заднім числом”.
Місцеві громади, які і так відчувають тиск через наплив біженців, не приховують свого роздратування. Як зазначили у Німецькому союзі міст і громад, впровадження змін вимагатиме радикального перегляду співпраці між “Джобцентрами” (відомствами з працевлаштування) та соціальними службами.
Реалізація ‘заднім числом’ потребує значних процедурних змін, що різко збільшить адміністративне навантаження, — йдеться в офіційній відповіді Союзу.
До того ж, окрім виплат, на плечі місцевих адміністрацій ляже:
- організація житла для новоприбулих;
- оформлення документів;
- базове медичне забезпечення — без повноцінного страхування, яке наразі доступне українцям.
Юристи вказують на можливі юридичні суперечки.
Можна поставити під сумнів, чи відповідає зміна статусу заднім числом засадам правової держави, — застерігають у Союзі міст і громад.
Проте адвокат Томас Франц, експерт з соціального права, заспокоює:
Тим, хто отримав рішення про призначення виплат, повертати вже отримані суми не доведеться. Це суперечило б принципу довіри до держави — Vertrauensschutz”.
Тобто, навіть якщо нові закони ухвалять, вони не матимуть зворотної сили для тих, хто вже офіційно отримав підтвердження на виплати.
Попри юридичні запобіжники, відомства можуть свідомо затягувати з ухваленням нових рішень. За словами Франца, оскаржити затримку можна буде не раніше, ніж через пів року з моменту подання заявки.
Поки у Бундестазі навіть не почали розгляд законопроєктів, але вже зараз стає очевидно — майбутнє соціального захисту українців у Німеччині суттєво змінюється. Зміни, зумовлені політичним курсом і внутрішнім тиском на бюджет, неминучі.
Залишити відгук