Відсутність роботи за професією – одна з основних проблем ВПО в Ужгороді

13% переміщених українців стикаються з проблемою відсутністю роботи за професією в Ужгороді. Серед іншого – фінансові складнощі (32%) та труднощі в пошуку житла (26%)

Такі дані були опубліковані в рамках дослідження проєкту «Вільні медіаможливості» від ГО «Вільні медіа Закарпаття» під час круглого столу в УжНУ.
Якісний компонент дослідження, а саме фокус-групові дискусії, показав наявність проблем в сфері психологічної адаптації, обмеженням кола спілкування ВПО, віковими пріоритетами для надання допомоги ВПО.
В той же час, майже половина опитаних респондентів (49%) оцінили рівень своєї адаптації до життя в місцевій громаді як в цілому нормальний, але перебувають в стані очікування повернення додому. Ще 31% опитуваних зазначили, що вони в цілому адаптувалися, але багато речей є незвичними.
Найбільшу підтримку у вирішенні проблем переважна більшість респондентів отримує від сім’ї та родичів (58%) та друзів та знайомих (16%). А от намагаються допомогти собі самостійно вирішили основні проблеми намагаються 23% респондентів.

Щодо планів на майбутнє, то майже всі учасники дослідження відмітили обмежену можливість планувати навіть на відносно коротку перспективу, але плани відносно подальшого перебування у громаді відповідно пов’язані із тривалістю війни на території нашої країни. Так, 41% респондентів будуть лишатись поки що тут, ще 35% будуть залишатись в Ужгороді до закінчення війни.
Щодо зацікавленості у працевлаштуванні на території нової громади, то більшість опитаних зацікавлені в роботі. З них 36% розглядають як короткострокові проєкти, так і довгострокову перспективу; ще 25% однозначно зацікавленні в працевлаштуванні на довгострокову перспективу, а ще 17 % зацікавлені в короткостроковій перспективі.
Що стосується оптимальної форми зайнятості, то більшість респондентів схиляються до неповної форми зайнятості (з них 29% готові працювати в форматі неповної зайнятості офлайн, а 27% – неповної зайнятості онлайн). Повний робочий день офлайн є прийнятним для 18% респондентів.
Для майже половини респондентів (47%) робота, знайдена на території Закарпаття, є необхідністю вижити в нових умовах.

Якщо розглядати питання професійної адаптації, то на думку учасниць фокус-групових дискусій (якісний компонент дослідження), є різні типи такої адаптації:

• ті, хто прибувши до Ужгорода працював та мав різні сфери зайнятості, але за основною професією тут або не влаштувалися, або навіть не шукали роботу;
• ті, хто намагався ще певний час працювати дистанційно, але наразі вже втратив таку можливість;
• ті, хто готовий перекваліфіковуватися та розвиватися в нових сферах, враховуючи нові умови життя.

Що стосується джерел отримання інформації внутрішньо переміщеними українцями про Закарпаття в цілому та Ужгород зокрема, то найбільш популярним є Телеграм (телеграм канали та групи ВПО в телеграмі, що в сукупності склали 41%), інтернет ЗМІ (16%), профільні групи ВПО в facebook (16%) та чати ВПО в вайбер (14%).
Найбільш цікавими проєктами на даний момент для ВПО, які проживають в Ужгороді та взяли участь у дослідженні, були б: навчальні проєкти для дорослих та працездатних (22%), цікаві зустрічі з цікавими людьми (19%), навчальні проєкти для дітей (18%), профільні майстер класи для дорослих (17%), будь-які активності для дітей (15%).

Проєкту «Вільні медіаможливості» реалізовується ГО «Вільні медіа Закарпаття» в у межах програми «Стійкість», що впроваджується Чорноморським фондом регіонального співробітництва у партнерстві з ERIM та фінансується Європейським Союзом.
Партнери проєкту: Закарпатська обласна організація «Національної спілки журналістів України», Агенція регіонального розвитку «Закарпаття», Благодійна організація «Фонд Андрія Півня», Центр кар’єрного розвитку та профорієнтації «Центр кар’єри УжНУ».

Публікація підготовлена за фінансової підтримки Чорноморського Фонду регіонального співробітництва – проєкту Німецького фонду Маршалла США. Її зміст є виключною відповідальністю ГО «Вільні медіа Закарпаття» і не обов’язково відображає позицію Чорноморського Фонду регіонального співробітництва – проєкту Німецького фонду Маршалла США.

#ПрямуємоРазом

#ПрограмаСтійкість

#BSTProject