Європарламент вимагає активнішої ролі ЄС у мирному процесі та передачі Україні заморожених російських активів

У Європейському парламенті відбулася тривала та напружена дискусія щодо позиції ЄС стосовно запропонованого США «мирного плану» та європейської участі у досягненні справедливого миру в Україні. Обговорення тривало понад три години, виступили майже сто євродепутатів, і ця тема стала головною на пленарному тижні в Страсбурзі, – пише DW

Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, яка спеціально змінила свої плани, щоб долучитися до дебатів, окреслила ключові принципи Євросоюзу:
«Жодних обмежень чисельності ЗСУ, ніякого одностороннього поділу України та повний суверенітет у виборі свого майбутнього… Нічого про Україну без України», — наголосила вона.

Вона також підкреслила, що фінансування України має відбуватися не лише коштом платників податків ЄС:
«Я не бачу сценарію, за якого цей рахунок оплачуватимуть тільки європейські платники податків. Це неприйнятно», — заявила фон дер Ляєн, підтвердивши намір використати заморожені активи РФ.

«Мир через силу» та чіткі «червоні лінії»

Представниця Данії Марі Б’єрре, яка головує в Раді ЄС, підкреслила, що Україна має бути в максимально сильній позиції:
«Не може бути жодних обмежень на Збройні сили України, які зробили б її вразливою», — заявила вона.

Лідер Європейської народної партії Манфред Вебер підтримав оновлення мирного плану, але попередив:
«Військовий злочинець не може бути нагороджений за свій терор. Здача територій чи амністія — неприйнятні».

Іраче Гарсія Перес, очільниця соціал-демократів, жорстко розкритикувала документ США–РФ:
«План Трампа і Путіна — це капітуляція. Неприйнятно змушувати Україну відмовитися від Донбасу та Криму», — наголосила вона.

Дебати розкололи політичний спектр

Праворадикальні та ліві групи в Європарламенті несподівано збіглися в позиції підтримки американського «плану», назвавши його «єдиним шансом на мир». Натомість консерватори звинуватили Брюссель у запізнілій реакції та інертності:
«Чому ЄС лише реагує на ініціативи США, а не пропонує свої?» — запитав польський депутат Адам Белан.

Він також оприлюднив дані, що ЄС з 2022 року імпортував товарів з Росії на 311 млрд євро — більше, ніж надав допомоги Україні (187 млрд євро).

Вимога важкого озброєння та власних мирних ініціатив ЄС

Доповідач Європарламенту по Україні Міхаель Галер наголосив, що Європа має посилити тиск на Кремль:
«Єдиний спосіб змусити Путіна сісти за стіл — це сила», — заявив він, закликавши передати Україні ракети дальньої дії.

Марі-Аґнес Штрак-Циммерманн також підтримала необхідність ударних можливостей:
«93% російських ракет і дронів б’ють по цивільному населенню. Україна має нейтралізувати ці цілі», — зазначила вона.
Вона закликала ЄС передати Україні 140 млрд євро з заморожених активів РФ.

Що далі?

У четвер, 27 листопада, парламент голосуватиме за резолюцію «Позиція ЄС щодо запропонованого плану та участь ЄС у досягненні справедливого і міцного миру в Україні».
Очікується, що документ визначить офіційні «червоні лінії» Євросоюзу та підтвердить курс на посилення військової та фінансової підтримки України.