Гіперактивність: типові помилки у взаємодії батьків із дітьми

В попередньому матеріалі про гіперактивність ми описали особливості гіперактивних дітей та варіанти взаємодії дорослих з такою малечею. Але не менш важливим є розуміння причин виникнення такої гіперактивності та вміння і навички, які можна «прищепити» діткам, які рухаються з підвищеною швидкістю по життю, вже сьогодні.

Фото: Pexels

Отже, спершу розглянемо причини виникнення гіперактивності. Треба розуміти, що гіперактивність у дітей в сучасному світі можуть викликати дуже багато факторів, починаючи від особливостей вагітності та розвитку дитини в утробі матері до обставин зовнішньої середи, які впливають на формування психіки та розвиток головного мозку. Так-так, гіперактивність – це далеко не завжди про темперамент, а скоріше про психічні властивості кожної людини.

Основні причини гіперактивності вартує розділити на такі групи:

1. Нейробіологічні: порушення ролі нейромедіаторів (допаміну, норадреналіну, які відповідають за увагу, імпульсивність та самоконтроль; затримка дозрівання префронтальної кори мозку, яка відповідає за концентрацію та організацію поведінки; генетична схильність.
2. Вагітність та пологи. Проблеми, пов’язані з вагітністю (стреси, алергія), ускладне­ні або передчасні пологи також можуть призвести до гіперактивності у дитини.
3. Психосоціальні: стрес у родині, конфліктна атмосфера, недостатня увага або надмірний контроль, відсутність режиму, багато шуму та гаджетів, агресивний стиль виховання.
4. Харчові та фізіологічні: алергії, порушення обміну речовин, надлишкове споживання цукру, вуглеводів, барвників та консервантів, а також недосипання та хронічна втома.

Фото: Pexels

Гіперактивність часто асоціюється з синдромом дефіциту уваги та гіперактивності (СДУГ), хоча не завжди є його ознакою. Як розрізнити?

Фото: Pexels

Якщо дитина активна, емоційна, допитлива, але має нормальну здатність до концентрації, може дотримуватися правил, контролювати поведінку — це варіант норми. Але якщо відмічається відсутність концентрації, неможливість утримувати свою увагу, підвищена агресивність та інші ознаки, про які ми вже згадувати в попередньому матеріалі, то в цьому випадку слід звернутись до спеціаліста для більш глибшого вирішення проблеми.

Топ-5 помилок батьків та дорослих в процесі взаємодії з гіперактивними дітьми:

1. Фокусування на проблемних моментах, аналіз лише невдач, демонстрація втоми від «поганої» поведінки. Дитині важливо відчувати, що її цінують та люблять. Адже фокусування лише на негативних аспектах знижує самооцінку у дитини та шкодить довірливим стосункам. Обов’язково знаходьте те, чим можна пишатись, винагороджуйте за успіхи, нехай навіть маленькі. А краще за все знайти способи або заняття, які допомагають підвищити самооцінку, адже дають проміжкові короткострокові результати, які дитина бачить та відчуває.

Фото: Pexels

• Комунікація, що складається з довгих текстів та підвищених тонів. Гіперактивна дитина найкраще сприймає інформацію, якщо говорити чітко, спокійно, повільно та зрозуміло. Фрази на кшталт: «Коли ти нарешті це зробиш?» краще замінити на «Зроби будь ласка це зараз». Короткі та послідовні завдання – запорука успіху в комунікації з гіперактивними дітками. Також зверніть увагу на зоровий або тактильний контакт – дитина має бути зосередженою на ваших словах в цей момент.
• Ізоляція в спілкування з однокласниками. Так, поведінка гіперактивних дітей доволі часто викликає таку реакцію у батьків як обмеження в спілкуванні. Ніби здається, чим менше контактів, тим менше проблем. Але таким чином ви забираєте можливості навчатись гіперактивній дитині правильно комунікувати. Отже, дорослі мають заохочувати соціальну взаємодію. І зверніть особливу увагу на навички розв’язання проблем, самоконтролю, вміння слухати та висловлювати почуття.
• Відсутність аналізу ситуацій, в які попадає гіперактивна дитина, з точки зору можливої поведінкової реакції. Мова йде про надмірне захоплення частою зміною картинки, навколишнього середовища, оточення, шумних подій тощо. Намагайтесь уникати подібних «спокус» для гіперактивних діток. Тут стане в нагоді аналіз ситуацій в яких саме вашій дитині складно себе контролювати. І, відповідно, ваша реакція на планування часу з дитиною.

Фото: Pexels

• Багато гаджетів. Часто батьки гіперактивних дітей створюють собі таку бажану тишу саме за рахунок гаджетів. Адже з гаджетом в руках «гіперактивчик» швидко переключає свою увагу саме на те, що відбувається на екрані. Але, на жаль, цей спосіб має негативні наслідки для дитини, і краще обмежити «зависання» в гаджетах, заповнивши цей час грою в настільні ігри, розв’язуванням головоломок тощо.

Фото: Pexels

Про особливості сприйняття гіперактивних діток в суспільстві та варіанти проведення вільного часу – в наступних матеріалах.

Авторка: Анна Головицька