Коли серце не може чекати: як кардіохірурги Закарпаття проводять надскладні втручання (фото)

В Україні щороку виконують понад 15-18 тисяч операцій на відкритому серці, з яких значну частку становить протезування клапанів. На Закарпатті єдиним осередком, де проводять подібні операції на відкритому серці, є Закарпатський обласний клінічний центр кардіології та кардіохірургії в Ужгороді.

Щороку кардіохірурги центру виконують сотні втручань, час від часу здійснюючи унікальні операції, коли боротьба йде за кожен відсоток шансу на життя. Один із таких випадків – заміна трьох клапанів на серці, яку виконала команда  кардіохірургічного відділення Закарпатського обласного клінічного центру кардіології та кардіохірургії на чолі з Володимиром Вайдою.

  Репортаж із операційної: коли серце більше не може чекати…

…Світла й простора операційна Закарпатського кардіоцентру. Посередині, під великими спеціальними лампами, стіл. Сьогодні тут проводять операцію на відкритому серці –виконають заміну одразу трьох клапанів. Дзижчать монітори, команда хірургів, анестезіологів, медсестер діє чітко й виважено. Кілька коротких команд, погляд, рух руки – і кожен уже знає, що робити далі.

«Усе майже без слів відбувається. Усі все розуміють, знають», – розповідає журналістові, одягнутому в стерильний одяг, Володимир Вайда, завідувач кардіохірургічного відділення Закарпатського обласного клінічного центру кардіології та кардіохірургії.

Він заходить в операційну вже тоді, коли перший етап виконаний: ось на операційному столі відкрите й вразливе серце людини. Складна апаратура моніторить кожен параметр життєдіяльності хворого, важливий щонайменший нюанс. Сьогодні команда працює з надзвичайно складним випадком: пацієнтові планують замінити одразу три клапани – аортальний, мітральний та тристулковий.

Але найбільша проблема навіть не в обсязі операції. Не в часі, якого потрібно буде на виконання такого складного втручання.

Головна складність в іншому – серце дуже ослаблене. Настільки, що хірурги не можуть наперед знати, як воно відреагує на втручання і чи зможе після нього самостійно повернутися до роботи….

Пів року, які погіршили стан серця

Історія пацієнта на операційному столі – історія про втрачений час. Річ у тім, що симптоми в цього чоловіка з’явилися не вчора. За словами Володимира Вайди, чоловік уже був у нього приблизно пів року тому, тоді стан був значно кращим, як і можливості для порятунку. Вже тоді мова йшла про операцію. І тоді вона була б легшою та з кращим прогнозом. Але пацієнт вирішив інакше…

Упродовж пів року хвороба прогресувала…

Тепер лікар показує серце пацієнта і пояснює просто:

«Подивіться, серце цього хворого за багатьма ознаками – в поганому стані. Простіше кажучи, як не для спеціаліста, нормальне серце має бути меншим. Такі змінені недугою серця навіть кардіохірурги бачать не щодня».

Поруч із хірургом – анестезіологи, перфузіологи, операційні медсестри. Кожен стежить за своєю ділянкою, кожен майже без слів знає, що повинен робити.

Тим часом кардіохірург відповідає на запитання: така операція зазвичай триває 7-8 годин, буває й довше. Іноді виконують і по дві операції на день, тож прийти додому о 22-й – не дивина для лікаря.

«Це вже сьома операція за тиждень. Чи важко? Ми вже звикли, витривалі», – додає один із кардіохірургів.

Тим часом Володимир Вайда просить подати клапан. Медсестра обережно виймає білий пристрій з коробочки, всі дії озвучує. Операційна медсестра готує його і передає хірургам. Командна робота триває: завдяки окулярам-мікроскопам хірурги гарно бачать поле діяльності й прошивають нитки в манжету клапана, аби герметично імплантувати його в серце. Уявити собі це важко – кожен поруч зачаровує й мимоволі думаєш: «Скільки ж треба було виконати таких оперативних утручань, щоб зараз кожен рух кардіохірурга виглядав таким чітким та впевненим…»

Кардіохірург тим часом розповідає про різні нюанси виконання утручань. Приміром, виявляється, що зазвичай для проведення подібних операцій понижають температуру тіла, до 32-33 градусів. «Вважається, що з кожним градусом пониження температури тіла потреба серця та мозку в кисні знижується на 5 %. Ми робили оперативні втручання і при такій температурі, і при 24, це звична практика», – продовжує кардіохірург.

Серце зупиняють, щоб урятувати

Поруч – апарат штучного кровообігу,

Поки хірурги працюють, функцію серця і легень виконує апарат штучного кровообігу – на  нього буквально «молиться» вся команда, адже обладнання фізично й морально застаріле, давно визріла потреба в його заміні. Над апаратом упродовж усієї операції чаклує лікар-анестезіолог, завідувач спеціалізованого відділення інтенсивної терапії та реанімації кардіологічного профілю Роман Мороз. Щомиті він моніторить різні датчики, температуру тіла пацієнта, десятки показників.

Після завершення основного етапу операції починається не менш відповідальний момент – серцю потрібно знову повернути його роботу.

І робити це треба дуже обережно.

Володимир Вайда пояснює: продуктивність апарата штучного кровообігу знижують поступово – на 5–10%, водночас настільки ж збільшуючи навантаження на серце. Для здорового організму ці цифри можуть здаватися незначними. Для сильно ослабленого міокарда вони можуть вирішувати все.

Саме в такі хвилини особливо помітно: операція на серці — це не робота однієї людини.

Подібні операції для закарпатців – шанс лікуватися вдома

Для Закарпаття можливість проводити такі втручання з’явилася у 2010 році, коли на базі Закарпатського кардіоцентру запрацювало кардіохірургічне відділення. До того пацієнтам, які потребували операцій на відкритому серці, доводилося їхати до Києва або за кордон.

Сьогодні тут виконують аортокоронарне шунтування, операції на клапанах, втручання при патологіях аорти та інші складні операції. Більшість із них проводять в умовах штучного кровообігу.

Загалом щороку Закарпатський кардіоцентр амбулаторно приймає близько 40 тисяч пацієнтів, ще понад 5 тисяч людей проходять стаціонарне лікування. За кожною цифрою — своя історія: хтось прийшов на консультацію вчасно, хтось потрапив сюди у період гострого стану й потребує термінової госпіталізації, а комусь уже потрібне складне хірургічне втручання.

У самому кардіоцентрі нині функціонує 150 ліжок, а допомогу пацієнтам забезпечують 219 фахівців, серед яких 54 лікарі та 79 представників середнього медичного персоналу.

І тут статистика перестає бути просто статистикою. Бо в операційній всі ці великі цифри звужуються до одного пацієнта.

Вірніше, до одного серця, яке зараз потрібно врятувати.

Операцією лікування не закінчується

Навіть коли останній шов накладено, шлях пацієнта ще далеко не завершений.

Після відкритого втручання організму потрібен час на відновлення. За словами Володимира Вайди, повна реабілітація після такої операції орієнтовно триває два-три місяці. Зокрема, стільки часу необхідно для повноцінного загоєння грудини.

А після операцій на клапанах контроль лікарів потрібен уже не місяць і не рік.

— Все життя, – відповідає Володимир Вайда на запитання, скільки пацієнт має залишатися під наглядом після такого втручання.

Саме тому робота кардіохірургів не закінчується дверима операційної. Пацієнта потрібно виходити в реанімації, провести через післяопераційний період, реабілітацію, а потім роками контролювати стан його серця.

І, можливо, найточніше про сенс усієї цієї роботи Володимир Вайда говорить зовсім не медичною мовою.

Під час операції його запитують, чи є в нього улюблені втручання.

Він спершу жартує. Каже, що любить свою роботу і що результативною може бути будь-яка операція, якщо виконати її добре.

А потім відповідає: «Знаєте, яка найкраща операція? Та, якої не робили».

У цих словах, мабуть, більше про кардіохірургію, ніж у десятках складних термінів. Бо сучасна медицина дозволяє зупинити серце, під’єднати людину до апарата штучного кровообігу, замінити клапани, відновити кровопостачання і знову запустити серце.

Але найкращий сценарій – коли до цього не доводиться доходити.

Коли людина не чекає пів року, поки задишка стане нестерпною. Не звикає до болю. Не відкладає обстеження «до понеділка», «після роботи» чи «коли буде час».

Бо іноді серце справді може не дочекатися…

Для довідки 

Що таке заміна клапанів серця і наскільки складне це втручання

Серцеві клапани (аортальний, мітральний, тристулковий, клапан легеневої артерії) працюють як клапани в насосі, вони пропускають кров у потрібному напрямку й не дають їй текти назад. Якщо через інфекції, вікові зміни, склероз або ревматизм клапан звужується чи перестає щільно закриватися, серце починає працювати з колосальним перевантаженням. Операцію проводять у випадках критичного звуження (стенозу) або вираженої недостатності клапана, коли медикаментозне лікування вже безсиле, а пацієнту загрожує важка серцева недостатність або зупинка серця.

Суть операції: зношений власний клапан повністю вирізають, а на його місце підшивають штучний протез – механічний (із надміцного вуглецю та титану, який служить все життя) або біологічний (із спеціально оброблених тканин тварин).

Складність: це високотехнологічні операції найвищої категорії складності. На час протезування серце пацієнта повністю зупиняють, а кровообіг і дихання підтримує апарат штучного кровообігу.

Тривалість: заміна одного клапана зазвичай триває від 5-6 годин. Одночасна заміна трьох клапанів – це екстремально складне, рідкісне втручання, яке може тривати від 7 до 8 годин і вимагає ювелірної роботи всієї команди.

Закарпатський кардіоцентр