Шахрайські кол-центри в Україні: чи закінчиться епоха «офісів» після гучних скандалів?

Шахрайські кол-центри в Україні роками працювали у великих містах, займали комерційні приміщення та залучали десятки тисяч працівників.

Попри регулярні рейди й журналістські розслідування, цей бізнес тривалий час залишався прибутковим. Тепер влада обіцяє жорсткіше покарання для організаторів таких схем. Чи зможе це зупинити індустрію, яка роками ошукувала людей в Україні та за кордоном?

Упродовж останніх років шахрайські кол-центри стали помітною частиною українського тіньового ринку. Їх називали «офісами», про них створювали пісні, відео в соціальних мережах і навіть серіали. Водночас за зовнішньою популярністю ховалася діяльність, від якої потерпали люди в різних країнах світу.

За оцінками, наведеними в матеріалі DW, річні доходи шахрайських кол-центрів у роки повномасштабної війни могли сягати 5% валового внутрішнього продукту України. Кількість таких структур оцінювали тисячами, а число їхніх працівників — десятками тисяч.

Попри масштаб проблеми, діяльність «офісів» тривалий час не вдавалося припинити. Правоохоронці проводили рейди, громадські активісти викривали шахрайські схеми, а парламентські комісії досліджували можливі зловживання. Проте індустрія продовжувала існувати.

Нова хвиля уваги до проблеми виникла на тлі гучного скандалу навколо можливого прикриття шахрайських кол-центрів. За інформацією DW, ситуація спричинила серйозну кризу в правоохоронній системі та поставила питання про можливу причетність посадовців до захисту нелегального бізнесу.

16 вересня Верховна Рада підтримала запровадження окремої кримінальної відповідальності за діяльність організованих груп, які займаються шахрайством із використанням електронних комунікацій. Передбачене покарання може сягати 12 років позбавлення волі.

Президент Володимир Зеленський також заявив про необхідність жорсткої відповідальності для причетних до таких схем.

Однак посилення законодавства саме по собі не гарантує зникнення шахрайських кол-центрів. Для цього важливо не лише притягати до відповідальності безпосередніх виконавців, а й встановлювати організаторів, джерела фінансування та можливі зв’язки з людьми, які могли забезпечувати безперешкодну роботу незаконного бізнесу.

Історія українських «офісів» порушує ширше питання: як індустрія, що роками привертала увагу суспільства й правоохоронців, змогла зберегти масштаби та прибутковість? Від відповіді на нього залежатиме, чи стане нове законодавство початком реальних змін, чи шахрайські схеми лише змінять форму роботи.