Бронювання по-новому: боротьба зі схемами чи удар по тилу?

В Україні планують змінити правила бронювання військовозобов’язаних працівників критично важливих підприємств.

Уряд пояснює ініціативу потребами фронту та необхідністю запобігти зловживанням, однак запропоновані зміни вже викликали критику бізнесу, народних депутатів та представників оборонної галузі.

13 жовтня Кабінет Міністрів України схвалив із доопрацюванням проєкт постанови щодо нових правил бронювання. Офіційний текст документа не оприлюднили, однак із проєкту, який поширив народний депутат Ярослав Железняк, випливало, що запропоновані зміни могли суттєво скоротити кількість працівників, яких дозволено бронювати на окремих підприємствах.

Зокрема, для підприємств оборонної та енергетичної галузей ліміт бронювання пропонували знизити зі 100% до 85%. Для водоканалів, підприємств теплопостачання та поводження з відходами — із 75% до 60%.

Також проєкт передбачав створення при уряді Координаційного центру за участю представників СБУ, Національної поліції та розвідки. Без його рекомендації підприємства не могли б отримати статус критично важливих або претендувати на квоту бронювання понад 50%.

Чому уряд хоче змінити бронювання

Прем’єр-міністр Сергій Корецький пояснює необхідність перегляду правил потребою забезпечити Сили оборони особовим складом. За його словами, військо потребує поповнення через втрати, поранення, зникнення безвісти та самовільне залишення військових частин. Крім того, частина військовослужбовців потребує ротації після тривалої служби.

Під час години запитань до уряду у Верховній Раді Корецький заявив, що 100-відсоткове бронювання створює можливості для маніпуляцій. За його словами, підприємства можуть необмежено збільшувати штат і бронювати нових працівників незалежно від того, чи справді їхня робота є критично важливою.

Прем’єр також повідомив, що щомісяця в Україні з’являються десятки тисяч нових бронювань.

Чому бізнес виступив проти

Після критики 16 жовтня уряд зняв проєкт постанови з порядку денного. Того ж дня 63 народні депутати зареєстрували проєкт постанови Верховної Ради, яким рекомендували уряду скасувати відповідне рішення та провести консультації з бізнесом.

Згодом Корецький запевнив, що зміни не торкнуться справді критичних для держави підприємств, і пообіцяв доопрацювати документ.

Європейська Бізнес Асоціація наголосила, що бізнес усвідомлює потреби Сил оборони та пріоритет захисту держави. Водночас там застерегли: втрата ключових працівників може негативно вплинути на роботу підприємств і стійкість української економіки.

Координаційний центр — головне джерело суперечок

Найбільше запитань у критиків викликала пропозиція створити новий орган, який впливатиме на рішення щодо бронювання та статусу критично важливих підприємств.

Координатор Економічної експертної платформи Олег Гетман вважає, що запропонований механізм може призвести до непрозорих рішень, оскільки в проєкті, за його оцінкою, не було чітко визначено критеріїв ухвалення рекомендацій і механізмів їх оскарження.

До президента, уряду та Національного агентства з питань запобігання корупції звернулися 16 аналітичних центрів із вимогою переглянути документ. Автори звернення вказали на відсутність чітких підстав і строків ухвалення рішень Координаційним центром, а також порядку їх оскарження.

За словами авторів звернення, НАЗК також вказало на корупціогенні чинники в документі. Крім того, аналітики звернули увагу на відсутність публічного обговорення проєкту та оцінки його впливу на економіку й обороноздатність країни.

Чому обурилися в парламенті

Про підготовку нових правил заздалегідь не знали й у профільному парламентському комітеті з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Член комітету Федір Веніславський заявив в ефірі Radio NV, що інформація про розробку нових критеріїв бронювання, особливо для підприємств оборонно-промислового комплексу, викликала обурення серед депутатів.

За його словами, уряд готував постанову на виконання рішення Ставки Верховного головнокомандувача, однак консультації з профільним комітетом, передбачені законодавством, мали відбутися обов’язково.

Отже, запропоновані зміни опинилися в центрі дискусії про те, як одночасно забезпечити армію необхідною кількістю військових і зберегти роботу підприємств, від яких залежать економіка, енергетика та обороноздатність України. Подальша доля нових правил залежить від результатів доопрацювання документа та узгодження позицій уряду, парламенту й бізнесу.