Більшість українців вважають себе щасливими – опитування

Результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) показують, що попри війну та складні обставини, більшість українців відчувають себе щасливими. 69% респондентів вважають себе щасливими: 37% відповіли «так», а ще 32% – «скоріше так, ніж ні». 

Ще 12% опитаних дали відповідь «і так, і ні», що свідчить про певну неоднозначність або коливання у сприйнятті власного рівня щастя. Водночас 16% респондентів зазначили, що вони нещасливі або скоріше нещасливі (8% відповіли «скоріше ні, ніж так», ще 8% — «ні»). Ще 3% опитаних не змогли визначитися з відповіддю.

Таким чином, на думку соціологів, частка українців, які відчувають себе щасливими, більш ніж у чотири рази перевищує частку тих, хто почувається нещасливим. Це свідчить про високий рівень життєстійкості та психологічної адаптації українського суспільства, яке навіть у надзвичайно складних умовах війни зберігає відчуття сенсу життя, надію та внутрішній оптимізм.

Повторюю тут міркування, яке вже висловлював у інших статтях і пресрелізах щодо щастя. По-перше, механізм формування щастя не є простим і лінійним. Наприклад, зростання достатку не завжди призводить до зростання рівня щастя. У США з 1985 до 2005 реальний дохід населення  зріс вдвічі, а рівень щастя не змінився. Справа в тому, що умовно рівень щастя можна представити як дріб, у чисельнику якого є  рівень досягнень в широкому сенсі (рівень матеріальної забезпеченості, творча робота, кохана людина тощо), а у знаменнику рівень посягань (наприклад, який рівень матеріальної забезпеченості людина вважає достатнім).  Сам же рівень посягань формується в залежності від рівня досягнень референтної групи респондента. Як писав американський дослідник щастя Р. Лейард люди не стають щасливішими, коли багатшим стає все їхнє суспільство, люди стають щасливішими, коли стають більш багатими, ніж їхні сусіди. В умовах війни, коли страждають мільйони людей, рівень посягань (знаменник формули щастя) значно знижується, і це компенсує негаразди, які переживають люди. Зрозуміло, що ті, хто знаходиться у зоні бойових дій, стають нещасними, але вони складають лише декілька відсотків.

По-друге, на рівень щастя впливають багато факторів, наприклад, поведінка дітей, інтимні стосунки, стосунки з друзями тощо. І хоча матеріальні умови життя значно погіршилися і багато людей потерпають від розлуки зі своїми сім’ями, але є фактори, що підвищують рівень щастя. Значно зросла згуртованість нашого суспільства, зменшилися регіональні розбіжності, зросла цінність держави для населення України, зросла взаємопідтримка, покращився соціально-психологічний клімат.  Усе це компенсує погіршення ситуації і робить зниження рівня щастя більш повільним. – Володимир Паніотто

Діаграма КМІС