Гранти до 16 млн грн: уряд запускає нову програму підтримки постраждалого бізнесу

Уряд готує нову грантову програму для підприємств, які зазнали руйнувань унаслідок бойових дій. Про це повідомила Перша віце-прем’єрка – Міністерка економіки України Юлія Свириденко під час Форуму влади та бізнесу в Києві 27 червня.

Грант «на відновлення»

Максимальна сума допомоги – до 16 мільйонів гривень, але не більше суми завданих збитків. За словами Юлії Свириденко, щоденні атаки росіян руйнують не лише інфраструктуру, а й економіку країни, тому важливо підтримати підприємства, які хочуть відновити виробництво.

«Це про збереження виробництва, робочих місць і життя в громадах. Наше завдання — підтримати бізнес і дати йому впевненість, що держава стоїть поруч і допомагає вистояти й відновитися», — зазначила вона.

Умови участі:

Хто може податися: юридичні особи та ФОП, які зазнали пошкоджень виробничих потужностей;
Цільові витрати: придбання нового обладнання, його доставка й монтаж;
Необхідні документи: бізнес-план, акт оцінки збитків, витяг з ЄРДР;
Особливі умови:

• створення щонайменше 5 нових робочих місць;
• сплата податків на суму гранту протягом трьох років (зокрема 20% — у вигляді ЄСВ);
• підприємства, які раніше отримували інший грант (наприклад, на переробку), можуть подаватися повторно, але сума зменшиться на вже отримане фінансування.

Грант не надається підприємствам із простроченими кредитами, фігурантам кримінальних проваджень, бізнесам із країною-агресором чи тим, хто перебуває під санкціями.

Рішення про надання грантів ухвалюватимуть Мінекономіки спільно з Державною службою зайнятості.

Запити бізнесу: що потребує подальшого опрацювання

На форумі підприємці озвучили ключові проблеми, які потребують уваги уряду:

Окрема економічна політика для прифронтових регіонів

Потрібне вирішення проблем з доступом до кредитування, оскільки банки не приймають майно в цих областях у заставу. Актуальним є також питання компенсацій за зруйноване чи пошкоджене майно.

Доступ до міжнародних ринків

Бізнес закликає до спрощення процедур експорту, сертифікації, усунення нетарифних бар’єрів. Позитивним прикладом названо розширення торгівлі з Канадою.

Інституційна підтримка експорту

Необхідне відновлення торговельних місій при посольствах, запуск промислового «безвізу», докапіталізація ЕКА, фінансування участі у міжнародних виставках.

Розвиток людського капіталу

Проблема дефіциту кваліфікованих кадрів потребує вирішення через програми профтехосвіти, перекваліфікації, повернення фахівців із-за кордону й серед ВПО.

Євроінтеграція

Бізнес очікує державної підтримки у процесі адаптації до нових стандартів ЄС, особливо в агросекторі.

«Ми фіксуємо всі ці запити й у співпраці з бізнесом шукатимемо рішення. Це буде основою для подальших змін у нашій економічній політиці», — підсумувала Юлія Свириденко.