Лікуюча сила емпатії. Пояснює психолог

Найкоротше визначення емпатії – здатність помітити емоційний стан іншої людини, зрозуміти, як їй у цьому, і залишатися з нею на зв’язку, зберігаючи при цьому власні кордони. Психологиня Катерина Гольцберг пояснює, з чим часто плутають емпатію та чим небезпечна така плутанина.

За словами Гольцберг, емпатію доволі часто плутають з:

Жалістю

Жалість дивиться зверху вниз: «Бідолаха, як же тобі тяжко». Вона створює ієрархію (я — сильний, ти — слабкий) і часто закінчується швидкою роздачею порад або подачкою, щоб скоріше піти й більше не бачити чужого страждання. Емпатія ж бачить у людині рівну істоту й допускає, що в неї є свої ресурси для подолання.

Емоційною злитістю

Це коли ми настільки «підхоплюємо» чужі переживання, що власна нервова система перевантажується: сльози, тривога, панічна реакція. З боку може виглядати дуже чуйно, та насправді користі мало, бо замість того, щоб допомогти, ми тонемо разом. Емпатія передбачає саморегуляцію: я відгукуюся на твої почуття, але керую своїми.

Синдромом рятівника

«Я знаю, що тобі потрібно, але давай я все швидко вирішу». Тут додається контроль і знецінення чужої самостійності. Людина почувається «усемогутнім рятівником», а інша — неповноцінною. Емпатія, навпаки, питає: «Чого ти зараз найбільше потребуєш і чи можу я бути в цьому корисним?»

Співзалежністю

Межа між «я» і «ти» зникає: «Якщо тобі погано, то й мені погано, ти щасливий – я щасливий». Поступово людина втрачає відчуття власних потреб і цінностей. Емпатія зберігає чітке усвідомлення: «Твої емоції — твої, мої — мої, ми можемо зустрітися, але не розчинятися один в одному».

Проекцією

Ми приписуємо іншому свої переживання: «Ти напевно засмутився, бо…» — хоча насправді засмутилися ми. Це не емпатія, а гадання таро за власним внутрішнім сценарієм. Справжня емпатія починається з відкритого питання: «Як ти це переживаєш?»

Формальною ввічливістю

Фрази на кшталт «Розумію, як вам важко» у службі підтримки – ще не емпатія, якщо за ними не слідує щире слухання, уточнення потреб і реальна допомога. Це корпоративний скрипт, що створює лише ілюзію співчуття.

Угодою будь-якою ціною

Деякі плутають емпатію з обов’язком погоджуватися: «Емпатично буде сказати «ти правий».» Насправді емпатія не виключає незгоди, вона лиш дає змогу коректно передати: «Я бачу, чому ти так думаєш чи почуваєшся, і все ж вважаю інакше».

Психологина попереджає, що така плутанина доволі небезпечна. Адже:

• Для «емпата» — емоційне вигорання, тривожність, відчуття провини.

• Для того, кому «допомагають» — інфантилізація, пасивність, злість на прихований контроль.

• Для стосунків — нерівність ролей, маніпуляції, підміна щирості «правильними» реакціями.

Емпатія, пояснює Гольцберг, полягає у формулюванні: «Я поруч, я бачу тебе, я відчуваю частинку твого світу, але лишаю тобі право володіти ним, а собі – залишатися собою».

Саме таке тепле, але чітке поєднання контакту й кордонів, за словами психологині, робить емпатію силою, яка лікує, а не калічить.

Поради психолога: 10 ідей теплих прощань перед садочком та школою

«Повернути спокій»: як ветерани та ветеранки можуть отримати безоплатну психологічну допомогу