Ловимо тренди професій майбутнього. Інтерв’ю з кар’єрним коучем Тетяною Бутурлакіною

Успішна жінка – яка вона? Бізнес-леді, професіонал своєї справи, мама, творець домашнього затишку, майстриня чи спортсменка? В чому виражається ця успішність? В більшості випадків, жінки намагаються поєднувати всі ці життєві ролі в одній особистості. Але саморозвиток, зростання та кар’єрний шлях важливий в будь-якій сфері. Моя подруга, шукаючи роботу після подвійного декрету, чесно писала в резюме про цей період свого кар’єрного шляху – «сімейний менеджер». І в Німеччині, де вона власне і живе, це сприймалось абсолютно нормально. Про грамотний підхід до побудови кар’єри, роботу в сфері профорієнтації та особливості батьківсько-підліткового визначення майбутнього – редакція Ужгород24 поспілкувалась з консультантом з кар’єрного розвитку, кар’єрним коучем, профорієнтатором та кандидатом наук Тетяною Бутурлакіною.

Тетяна, якщо починати розмову про жіночий успіх, то що означає успішна кар’єра для жінки?

Питання, з однієї сторони, риторичне. Для успішної жінки кар’єра – це питання самореалізації та самоідентифікації. В сучасній концепції кар’єрного консультування і профорієнтації особистісні сенси визначають траєкторію кар’єрного успіху. І на сьогоднішній день сенс кар’єри як середовища реалізації є доволі різноманітним.

Для жінки, яка є, можна сказати, багатофункціональною, яка шукає можливості для реалізації в сенсі здоров’я та успіху, місії, дітей, персонального комфорту, а також, реалізації талантів, мрій та ідей – це не обмежується конкретними професійними задачами. Це завжди про можливості, про особистісну самореалізацію.

І тут до речі, про конкретний кар’єрний кейс з подругою, який Ви навели, і який я узагальню із своєї практики: клієнтка, жінка, професіонал-медик, яка в умовах війни з дитиною була вимушена шукати шляхи професійної реалізації в Великобританії. Перші спроби були важкими, неефективними, але опрацювавши резюме і портфоліо, проходячи численні інтерв’ю, виходячи на ринок праці, я стикнулася і запитом: «а що зазначити в анкеті, яка агрегує мої дані про стаж, коли бачить невідповідність – розрив в роках на період декретної відпустки – які компетенції я здобула за цей період?!» І тут, коли ми зазначили – цілком свідомо їх опрацювавши – «організаційні, комунікативні навички, стресостійкість, адаптивність, вміння приймати рішення в умовах невизначеності, самостійно, селф- і тайм-менеджмент…тощо» клієнтка успішно пройшла співбесіди, і вже обирала (!) серед запропонованих посад-оферів.  Про що цей кейс і ці історії? Досить типові, на жаль. Ми, жінки взагалі, жінки-професіонали і просто жінки-мами, часто знецінюємо, нівелюємо, внаслідок соціальних стереотипів і упереджень, свій життєвий досвід, який часто і напряму пов’язаний із дітьми, сім’єю, поєднанням цих функцій і завдань, і який – насправді – високо цінується, не знецінюється у світовій практиці, роки декрету і догляду за дитиною не втрачаються, а навпаки –  цінуються, саме як компетенції. Які, до речі, вигідно конкурують, із чоловіками. Але це, звичайно, не обезцінюючи наших чоловіків, і не конкуруючи з ними, в жодному випадку.

Ми вже розуміємо більш-менш, коли можна піти до психолога. Ми ходимо до лікарів. А ось до кар’єрного консультанта ми коли і з чим можемо звертатись?

Дуже влучне питання, тому що тут дуже часто є відсутність розуміння і це часто пов’язано з відсутністю інформації. Кар’єрне консультування ідентифікують з психологічно-терапевтичною роботою. Але це не синонімічні речі. Звичайно, кар’єрне консультування відштовхується від особистісних задач, але це не є психологія в чистому вигляді, і це не є терапевтичні сеанси роботи. Особисті проблеми можуть мати місце в професійних складнощах: серед консультацій на тему роботи 54% – профорієнтація та питання кар’єри, 34% – особисте консультування, 12% – поєднання.

Тобто, ефективність кар’єрного консультування підвищує ефективність інших психологічних втручань. І профорієнтація здатна позитивно вплинути на результати, не пов’язані з кар’єрою, такі як Я-концепція, занепокоєння, депресія.

Кар’єрне консультування це є процес визначення здібностей, схильностей, талантів, індивідуальних якостей з огляду на професійні можливості реалізації в сучасному світі. Якщо ми взагалі візьмемо класичне визначення кар’єрного консультування , то це як раз про визначення особистісних якостей, освітніх задач, відповідного професійного середовища, можливостей пристосування реалізації цих якостей в цьому світі.

Але  в такому більш сучасному актуальному розумінні кар’єрне консультування – це такий рефлективний процес самоідентифікації і визначення шляху самореалізації. В цьому процесі розглядаються альтернативи і можливі варіанти, які називаються кар’єрними сценаріями, а також узгоджуються з особистими сенсами, цінностями, досвідом – життєвим, і не лише професійним, персональними якостями. Наразі, доволі актуальним є питання кар’єрного повороту, тобто зміна професійного напрямку.

А взагалі ми працюємо з питаннями власної самоідентифікації, стресостійкості та адаптивності, відсутності мотивації, професійного вигорання. Типи професійних складнощів, з якими приходять клієнти – і активнішими тут є жінки, зазвичай: недостатня готовність – відсутність мотивації, нерішучість, дисфункційні переконання переконань;  нестача інформації – про процес прийняття кар’єрного рішення, про себе, про професії, про додаткові джерела, способи отримання інформації; суперечливості.

А якщо в цілому, за типами клієнтів, це ті, кому просто потрібна додаткова інформація щодо професій; ті, чиї проблеми з прийняттям рішень в основному пов’язані з тривогою; ті, у кого більш серйозні порушення, пов’язані з проблемами тривоги, професійною ідентичністю, негативним сприйняттям самоефективності, невмінням вирішувати проблеми.

Тому, взагалі – ми вже пройшли так звані «хвилі» профорієнтації, що орієнтувалися на підбір людей, які відповідають місцю роботи чи суто управління професійним розвитком, ролями протягом життя. Сьогодні ми говоримо про створення сенсів, орієнтацію на процес, суб’єктивне сприйняття і емоційну сферу.

Приходить доросла людина із своїм запитом змінити, покращити, знайти себе. І ви знаходите, розкладаєте по поличках і направляєте. А потім є якійсь пост супровід?

Так, звичайно. Але в нашому випадку, ключове – це сам процес. Адже зі старту не можна отримати конкретну відповідь в форматі: «ось сюди піти навчатися», «цей шлях до професійної реалізації», «а ось така професія» і «такий план дій». Наша робота – це збирання по фрагментах загальної картинки, яка називається кар’єрним планом або персональним планом розвитку. «Робіть так, і буде вам щастя» – це не про кар’єрного консультанта.

Тобто, ви не лікарі, які спираються на протоколи?

Звичайно ні. Це робота спільна із клієнтом. Якщо ми говоримо про роботу в форматі «батьки та діти», така профорієнтація для дітей, підлітків і молодих людей має працювати в тріаді: консультант, батьки і дитина, яка потребує визначення чи підтримки.

Якщо ми говоримо про кар’єрне консультування дорослих, то це спільний процес, і ключове, що це процес – тобто це про час. Цей процес передбачає визначення альтернатив і варіантів, які передбачають адаптивність, можливі кар’єрні сценарії – план А, план В, план С. Тобто якась програма максимум на більш бажане досяжне. Але ключове – досяжне. Це може бути якась програма мінімум реалістична, якась історія щодо працевлаштування і заробітку. Але вона може бути не настільки драйвова, не настільки мотивувати.

Але в кожному конкретному випадку, виходячи із запиту і ситуації, це буде кар’єрне рішення. Це дуже індивідуальний, навіть інтимний процес, тому що всі ситуації різні, всі історії різні, запити також різні. Часто це відсутність інформації щодо розуміння сучасного світу професій, а також відсутність інформації розуміння себе та про себе. Бо це завжди історія про себе, така глибинна робота для себе і про себе.

Вік дорослих, які звертаються? Чи є обмеження?

Діапазон не обмежується, тому що останнім часом багато запитів від вже дорослих професіоналів, наприклад, віком 40+. Це пов’язано із тим, що виклики і вимоги часу, ситуація в країні і ситуація глобальна в світі вимагає змін професійної діяльності.

Сучасний світ кар’єрного консультування та профорієнтації взагалі має таку специфіку, що мова йде навіть не про професійні якості, тобто фахові, те що називається хард скілс, а про те, що стосується розвитку компетенцій. А це про досвід, знання і навички, вміння практично застосувати цей досвід. А там і освіта, і професійний певний бекграунд, і особистісний життєвий досвід, психологічні характеристики та якості. Тобто цілий комплекс цих задач, які визначають компетентний підхід. Все це – шлях до успішної реалізації.

Це про дорослих. А тепер інформація, напевно, більше для батьків. Актуальна тема – профорієнтація дітей. Коли розпочинати і з чого?

Рання діагностика можлива, але це не буде профорієнтація в такому класичному розумінні. В шкільному віці можна попрацювати із визначенням здібностей, схильностей, талантів. Але я завжди виступаю з позиції, що навіть коли ми можемо зорієнтуватися з якимись сильними сторонами, розумінням здібностей та талантів дитини, це завжди про шлях проб та експериментів. Шлях пізнання та розвитку самою дитиною. Це така здорова відкритість світу, навчанню, розвитку інших інтересів. Але це зовсім не означає, що стане справою життя. Ранній шкільний вік – час пробувати себе всюди, де цікаво, де виходить. А можливо навіть приймати певні виклики, і тоді вже можна більш ґрунтовно, здобуваючи досвід, краще розуміти свій шлях розвитку.

Власне, профорієнтація, самовизначення для дітей вже із запитом, коли приходять і батьки, і старші школярі щодо питань поступлення – це вже період, де ми можемо працювати усвідомлено. Така якісна професійна робота може починатися з 12 років. Але тут також слід розуміти, що немає і ніколи не буде однозначних рішень. Ми можемо почати в 12 років, але вже в 16-17, на момент поступлення, ніби коли потрібно зробити цей вірний вибір, абсолютно змінюється ситуація. Змінюються інтереси, змінюється ситуація щодо розвитку та пріоритетизації спеціальностей, з’являються більш модні спеціальності. І так було завжди.

Як проходить сама робота з дитиною? Чи бували такі випадки, коли в батьків – один запит, а в дитини протилежний? І що робити в такій ситуації?

Звичайно, і таких ситуацій достатньо. Найголовніше в роботі консультанта – виступати з позиції адвоката дитини, тому що це про його майбутнє і про його свідомий вибір. І наша задача – допомогти визначитися. Але це екологічна задача, вона передбачає врахування всіх інтересів і позицій.

Ситуація, коли батьки приходять з одним, а дитина – про інше, виникає часто. Але це не обов’язково про конфлікт. Наша грамотна задача і професійна робота консультанта – це діагностика. Ми працюємо з інструментами тестування, психометричного тестування, різноманітними діагностичними та профорієнтаційними системами та методиками. Це ліцензійні інструменти, грамотно організовані, які дозволяють краще зрозуміти здібності і схильності дитини. Таким чином, через призму кількісних показників ми розуміємо якісні характеристики дитини. Так можна побачити якісь ключові моменти, які стають зрозумілими і батькам, і дитині. Це про усвідомлення потенціалу та задатків.

Але знову ж таки, підкреслюю і завжди пояснюю – тестування не є панацеєю. Це один з інструментів роботи профорієнтатора, кар’єрного консультанта. Він дозволяє відкрити певні аспекти, але, знову ж таки, це один із ключиків.

Наступна складова нашої роботи – це спілкування, елементи коучингової техніки – те, що дозволяє розкрити наявні конфлікти, суперечності, сумніви, відкрити мотивацію, пропрацювати переживання, сумніви.

Це йде робота з дитиною?

Звичайно, ми працюємо з дитиною. Але наступний етап роботи, третій – це спільна робота: і з дитиною, і з батьками. Результатом нашої роботи є напрацювання плану дій: персонального освітнього плану, якщо мова йде про дітей та підлітків, і кар’єрного плану, якщо мова більше йде про дорослих. Освітній план дозволяє нам визначитися із напрямами розвитку, стратегією поступлення, вибору навчальних закладів, спеціальностей, фахового спрямування. І найголовніше, підкреслюю – компетенції. Це конкретно прописаний в часі, в задачах робочий план.

Загальні мої рекомендації для дітей – це вчити мови, сертифікувати мови, бо це відкриває дорогу в професійне середовище, в глобальний світ. І тут знання мов – компетенція номер один, чим би не займалися.

А друге – це розвиток діджитальних якостей. Звичайно, що молоді люди, діти, підлітки, ростуть в цьому середовищі. Але тут слід порозуміти, над чим працювати та в якій діджітал сфері розвиватись. Чи то буде більше про якійсь креативний напрям, графічні інструменти та дизайн; чи це може бути ІТ-кодування. Це компетенції, які можуть знадобитися всім майбутнім фахівцям.

Світ змінюється дуже швидко, тому ми, профорієнтатори, ловимо ці тренди професій майбутнього.  І працюємо з ними в контексті професій майбутнього. Саме технології визначають цей темп і можливості. Це вимога часу.  І зовсім некоректно буде орієнтувати на фах і диплом у сфері, яка через 4-5 років втратить свою актуальність. Це майбутнє наших дітей. І наше майбутнє.

В якому класі йти з дитиною до вас?

Це може бути 9 клас. Чи віковий діапазон 12-14 років. Це саме момент спеціалізації. Той час, коли пріоретизуються та обираються предмети, професії та дисципліни, які допомагають за останні роки навчання спеціалізовано розуміти глибину професійного напрямку. Тому 9 клас – це такий свідомий базовий рівень, який дозволяє якраз вчасно врахувати можливості і вибудувати такий ефективний адаптивний сценарій.

Ну і, звичайно, більшість запитів, з якими ми працюємо, це вже 10 та 11 клас, випускні класи, коли вже стає задача розуміння вибору, напрямку і побудови цієї стратегії поступлення.

Тетяна, ви будете одним із спікерів благодійного жіночого вечора ПАНІ. Про що буде ваш виступ? Чим будете надихати?

Для мене радість долучитися до такого класного заходу, важливого івенту. Я буду спікером, який буде мотивувати, сподіваюсь, і інформувати жінок щодо особливостей і актуальних питань сучасного кар’єрного консультування. А також, відповідно, специфіки профорієнтації, як для дорослих, в тому числі жінок, так і для дітей.