Скульптурна спадщина Андраша Шоссела: унікальні твори у фондовій колекції Закарпатського краєзнавчого музею

До Дня працівників металургійної та гірничодобувної промисловості, що цьогоріч відзначався 20 липня, Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Тиводара Легоцького презентує унікальні експонати з фондової колекції художнього литва.

Особливе місце серед них займають роботи знаного скульптора-модельєра Андраша Шоссела (1824–1874).

Художнє литво — культурна спадщина Закарпаття
У музейній збірці налічується близько 300 предметів художньо-декоративного литва ХІХ – початку ХХ століття. Це бюсти, грубки, предмети побуту, інструменти й мініатюрна пластика. Найцінніші зразки експонуються в постійній експозиції. Серед них — витвори Андраша Шоссела, які відзначаються особливою майстерністю та історичною значущістю.

У колекції музею зберігаються:

• бюст Лайоша Кошута (1849),
• бюст Франца Йосифа (середина ХІХ ст.),
• бюсти Карла та Кароліни Шенборнів (1854),
• барельєф за мотивами «Тайної вечері» Леонардо да Вінчі.

Творчий шлях митця
Шоссел народився у 1824 році й змалку працював на Фрідешівському залізоливарному заводі. Його талант помітили і направили на навчання до Пешта та Віденської академії мистецтв. Здобувши нагороди за свої скульптурні роботи, він вивчав технології литва в Німеччині. Повернувшись на Закарпаття, Шоссел очолив художньо-модельний напрямок на Фрідешівському заводі, де створив десятки високохудожніх робіт.

Серед найвідоміших творів митця:

• скульптури «Гефаістос», «Наполеон», «Шандор Петефі»,
• композиція «Смерть Міклоша Зріні»,
• шахові фігури, відзначені золотою медаллю на виставці у Відні (1873).

Шоссел — обличчя золотого періоду художнього литва на Закарпатті
У час, коли в Європі художнє литво занепадало, майстер своєю творчістю вивів мукачівські заводи у число найкращих в Угорщині. Завдяки йому Фрідешівська ливарня перетворилася на відому мистецьку майстерню.

А. Шоссел похований у смт Кольчино — поруч із місцем, де колись розташовувався Фрідешівський завод, до якого він присвятив усе своє життя.

За матеріалами Михайла Джахмана, завідувача відділу новітньої історії та Меморіального музею-кімнати А. Волошина.