Троє спікерів, серед яких Андрій Любка,Тетяна Смріга та Михайло Сливка розповіли про свій досвід у співпраці з місцевою владою, моральний дух суспільства, освіту, бізнес та про складнощі волонтерства
Вчора, 22 березня, в Ужгородському скансені пройшла дискусія від Varosh на тему “Виграти війну, виграти мир: роль волонтерів, бізнесу та освіти”.
Спікери розповіли про те, як бути максимально корисними у кожній зі сфер. Як змінилося волонтерство за 2 роки повномасштабного вторгнення, яка роль підприємництва у сучасних реаліях та якою має бути освіта, щоб ми уникнули повторення наших помилок в майбутньому.
Письменник, перекладач та волонтер Андрій Любка зауважив, що за 2 роки війни волонтери в Україні відточили свою роботу. Однак, і досі існує криза довіри волонтерів з державою. Також люди вже втомилися від війни і вже не так скидають гроші на потреби війська:
У мене складається таке враження, що для заохочення людей донатити, волонтерам треба кричати про це. Я не хотів бути волонтером, а тепер не можу вийти з цього Весь час є думка, що ми робимо замало
каже Андрій Любка.
Підприємець, власник стоматологічної клініки “Естет” Михайло Сливка розповів про адаптацію бізнесу на Закарпатті та прозорі податки. За його словами, в області все швидко налагодилося у плані бізнесу, однак з податками ще є багато роботи, адже не всі підприємці можуть відмовитися від зарплати у конвертах:
Якщо бізнес буде допомагати волонтерам, виділяти щомісячно кошти, тоді можна ефективно планувати наступні кроки. Мій заклик до бізнесу зробити підписку та щомісячно регулярно донатити. Нам треба змінити мислення та зрозуміти що ця війна триматиме довго. Має бути одна стратегія у держави, яка буде координувати рух волонтерів, підприємців та ін. У стоматології лікарі співпрацюють між собою, також є програми від міжнародних партнерів, які надають нам допомогу, але цього недостатньо, мають бути асоціації, які будуть координувати ці рухи.
зазначив Михайло.
Культурна менеджерка, керівниця Мистецького центру “Кубло” Тетяна Смріга розповіла про освіту в Україні та чи сприяє теперішня система освіти тому, щоб виростити нове покоління українців:
Освіта це маленька частина кльтцрної політики держави. Щоб змінити систему освіти, треба змінити запит суспільства. А батькам треба вчити своїх дітей гнучкості, стресостійкості та здатністю адаптуватися, протидіяти булінгу.
каже Тетяна.
Спікери говорили про загальний стан та настрій людей у державі, а також способи змінити його. Зокрема, Андрій Любка зауважив, що для того, щоб ми почувалися у безпеці, наприклад, наступні декілька років нам треба мобілізувати 2 мільйони людей, оскільки війна триватиме ще довго:
розповів письменник.
Це бойовий резерв та раціональна позиція, але у суспільстві бракує дорослих людей. Всі хочуть ділитися лише позитивними новинами. Хтось має ставитися до цього по дорослому, але наше суспільство не готове до цього. Ми маємо розуміти, що єднання яке було на початку важливе
Спікери також значили, що місцева влада Ужгорода ніяк не співпрацює та не допомагає волонтерам та бізнесу. Лише Андрій Любка виокремив допомогу з боку Закарпатської обласної ради, а про Ужгородську міську раду сказав: “З боку міської ради не було жодної допомоги. Там працюють токсичні люди. Ми стали заручниками системних проблем, які роблять Ужгород некомфортним містом“.
На завершення дискусії модераторка Ірина Сов’як, директорка з розвитку Varosh, зазначила, що говорити про війну потрібно, є теми, які не варто забувати та надавати їм велкого значення, адже тил формує настрій на фронті.
Залишити відгук