Як підготувати дитину до школи – поради від психолога

Дитячий-сімейний психолог Світлана Ройз детально розповіла про те, як підготувати дитину до школи. Детально про це в матеріалі Ужгород24

Поради для батьків та освітян психологиня опублікувала на своїй сторінці у Фейсбук.

Підготовка до школи

Профілактичні медичні обстеження. Імунна система дітей під дією хронічного стресу може бути вразлива. З вересня різко зміниться рівень навантаження, і тіло дитини має його витримати. Тому варто пройти прості аналізи крові та сечі, а також консультацію лікаря.

Час на адаптацію. Після перебування в відпустці в місці, де немає сирен та воєнного стресу, дитині може знадобитись час на адаптацію. Саме тому з відпустки краще повернутися додому хоч за 3-5 днів до початку навчального року.

Режим – завжди важливо поступово повертати «шкільний» режим сну та прокидання.

Стимулювати дитину до більшої самодостатності. Багато дітей звикли постійно бути поруч з батьками. З початком навчального року їм важко переносити тимчасову розлуку з близькими. Тому варто стимулювати дитину до більшої самодостатності.

Підтримка. Свою тривогу перед новим навчальним роком діти різного віку можуть маскувати роздратуванням та агресією. У такі моменти варто не уникати цих спалахів та підтримати дитину.

Не забувати про навчання.  Більшість дітей під час літніх канікул не пишуть чи мало пишуть. Є трошки часу тренувати руку – грати в ігри в слова, писати щоденник, займатись ліпкою з тіста чи пластиліну.

Налаштування на навчальний рік.  Прибирання та облаштування робочого місця, викидання чи відкладання того, що пов’язано з минулим навчальним роком, підготовка канцтоварів, зошитів, спортивних костюмів, шкільного взуття.

Безпека у школі та за її межами. Краще попіклуватися про безпеку дитини, поговорити з нею про можливі загрози та підготувати деякі речі (свисток, дармовис з іменем та телефоном близьких дорослих тощо).

Гаджети та безпека в Інтернеті. Розмовляємо та контролюємо час дитини в Інтернеті.

Досвід втрати. Якщо родина переживає досвід втрати – важливо про це розповісти вчителю\класному керівнику. Вже багато вчителів пройшло навчання і може допомогти дитині в різних ситуаціях.

Підтримка у школі. Можна подбати про настрій та впевненість дитини у школі, заздалегідь підготувавши маленькі приємності у вигляді мотивуючих записок тощо.

Безпека у дорозі до школи.

Перед початком навчального року можна декілька разів пройти з дитиною шлях до школи, по дорозі дізнатися, де є укриття. Зайти до школи та відчути атмосферу навчання.

Школа. Стосунки з однокласниками, вчителями

Війна та стрес загострює відчуття самотності. Для дітей, що після навчання онлайн переходять в офлайн формат може бути одночасно багато різних почуттів – і радість, і тривога. Ми не знаємо, який досвід пережили діти. Ми вдома та в школі маємо створити простір, в якому дитині буде безпечно – проявити свої почуття, помилятись, ставити питання. Це зараз головніше за знання, які ми хочемо дітям передати.

Ось декілька порад від Світлани Ройз:

• Було б добре по можливості, зустрітись із класом чи хоч кількома однокласниками в зумі.
• Було б добре познайомитися з новими вчителями заздалегідь.
• Підтримувати зв’язок з однокласниками, які за кордоном.
• Висловити свою підтримку дітям, які втратили родичів.
• Під час уроків – саме зараз важливо пропонувати більше завдань, де б діти могли працювати в групах. Важливі спільні дії, можливо, спільні волонтерські проєкти.

Самооцінка, емоції, навчання:

• В школи прийде багато дітей, які переїхали з інших міст, які навчались весь час онлайн. Ми не знаємо, з яким досвідом вони прийдуть, що вони пережили. Для того, щоб вони могли почати навчатись, у них має бути відчуття безпеки. І перші дії мають бути в створенні спільноти. Це важливо в тому числі і для профілактики булінгу.

• Чим більше рівень тривоги, тим більше потреба в контролі, в інформації, в створенні «рамок безпеки та відносин». потрібно розповідати – що за чим буде йти в діях та планах. Які правила школи, класу.

• Якщо є зміни, про них потрібно попереджати заздалегідь, бо зараз можуть бути складності з перелаштуванням, зі швидкою адаптацією.

• В багатьох школах в перші тижні навчального року проводять зрізи знань – зараз діти прийдуть з зовсім різним досвідом, і в різному стані. Вони зможуть продемонструвати свої знання, коли їм стане безпечніше.
• Дітям важливо від нас чути, що ми розуміємо, що зараз навчатись складно. Процеси запам’ятовування інформації можуть бути ускладнені. Але одночасно – вони чутливі до жалості. Ми поважаємо їх досвід, але віримо в їх сили.
• Під час зміни настрою у дитини варто спитати у неї чи все добре вдома і т.п.
• Якщо шкільний день почався з тривоги, чи тривога була вночі – важливо зустріти дітей словами підтримки. Точно не починати навчання з контрольної роботи чи тесту.
• Скеровувати гіперактивність чи загальмованість дитини, адже вони можуть виникнути на фоні стресу.
• Діти зараз часто живуть в режимі очікування невдачі. Їм потрібен досвід перемог і підтримка. Спочатку маленькі знайомі завдання, завдання, в яких був би швидкий результат.
• Діти можуть швидко втомлюватись. Темп навчання може бути іншим – дітям важливо говорити про те, що це нормально.
• Сучасним дітям потрібні сучасні практичні знання. Чим більше практики і кейсів, тим більше може бути залученість дітей.

Техніка безпеки:

• Стан дорослих поруч. Дитина завжди орієнтована на дорослого, якому намагаються довіряти. На його авторитетність, стабільність.
• Немелодійний дзвоник в школі – може стати тригером, провокувати емоційні реакції дитини.
• Під час тривоги дітям часто потрібен супровід. Знаю, що їм роздають телефони. Ігри в телефоні вже для багатьох – прояв дезадаптації.
• Важливо бути уважними з текстами про смерть, війну, батьків, про дім. Слідкувати за реакцією дітей, можливо, замінювати тексти. У цьому вчителям може допомогти методичка психологині.
• Не давати практик із заплющеними очима – закрити очі це часто для дитини означає – втратити контроль. І якщо заплющити очі і буде тривога – це може спровокувати сильну емоційну реакцію.
• Самим передивитись всі відео, які збираємося демонструвати – щоб точно знати, чи немає там кадрів з мертвими тілами, кров’ю, звуками сирени та вибухів.
• Не торкаємося дитини без дозволу. Уважні до дистанції в контакті.
• Діти та дорослі, особливо зараз, дуже чутливі до насмішок та оцінки. Сприймається інформація переважно не Що кажуть, а Як саме вона подається. Всім завжди важлива повага.
• Не просити дихати глибоко – глибоке дихання може провокувати заглиблення в емоції– дихаємо так, як дихається. Намагаємось акцент робити на видиху.
• Важливо заздалегідь продумати свою реакцію на ненормативну лексику дітей. Зараз вона легалізована– потрібно одразу вводити правила і домовлятись, що є в вашій спільноті прийнятним
• Мати список практик, записати можливу послідовність дій, якщо потрібно швидко врегулювати стан дитини.