Вірменія після виборів: що означає перемога Пашиняна для України

Парламентські вибори у Вірменії, що відбулися 7 червня, стали однією з найважливіших політичних подій року на пострадянському просторі. Попередні результати засвідчили перемогу партії чинного прем’єр-міністра Нікола Пашиняна «Громадянський договір», яка набрала майже 50% голосів і зберегла можливість самостійно формувати уряд. Головний проросійський конкурент – блок «Сильна Вірменія» бізнесмена Самвела Карапетяна – отримав трохи більше 23% підтримки виборців.

Результати недільного голосування мають значення далеко за межами внутрішньої політики самої Вірменії. Фактично, вибори перетворилися на голосування за геополітичний вибір держави.

Вибори після Карабаха

Це були перші парламентські вибори після подій 2023 року, коли Вірменія остаточно втратила контроль над Нагірним Карабахом, а понад 100 тисяч етнічних вірмен були змушені залишити регіон. Саме тоді вірменське суспільство пережило глибоку кризу довіри до Росії, яка багато років позиціонувала себе як гарант безпеки країни, але фактично не втрутилася у вирішальний момент.

Пашиняну вдалося перетворити цю травматичну поразку на політичний аргумент. Його команда переконувала виборців, що майбутнє Вірменії полягає не у відновленні старої залежності від Кремля, а у побудові нових відносин із Європейським Союзом, США та сусідніми державами. Центральними тезами кампанії стали мир із Азербайджаном, нормалізація відносин із Туреччиною, економічна модернізація та поступова інтеграція до західного політичного простору.

Поразка Кремля

Міжнародні оглядачі вже назвали результати голосування серйозним геополітичним ударом по Росії. Москва традиційно розглядала Вірменію як ключовий плацдарм свого впливу на Кавказі. Проте останні роки супроводжувалися дедалі більшим охолодженням відносин між Єреваном і Кремлем.

За оцінками західних експертів, під час кампанії Росія намагалася впливати на внутрішньополітичні процеси через економічний тиск, інформаційні кампанії та підтримку проросійських сил. Втім, ці зусилля не дали бажаного результату. Більшість виборців підтримала курс на більшу самостійність країни та співпрацю із Заходом.

Показово, що після оголошення результатів виборів президент України Володимир Зеленський одним із перших привітав вірменський народ та Нікола Пашиняна.

«Це також перемога суверенітету Вірменії, вашої незалежності та права жити так, як ви самі обираєте», – заявив глава держави. Зеленський також наголосив, що Україна готова розширювати співпрацю з Вірменією, а для Європейського Союзу нинішня ситуація є своєрідним тестом на готовність підтримувати країни, які обирають європейський шлях розвитку.

Що кажуть експерти

Політологи звертають увагу на те, що результати виборів не варто розглядати виключно як перемогу прозахідних сил. Насамперед це голосування стало реакцією на втрату довіри до Росії.

Аналітики Financial Times відзначають, що війна Росії проти України суттєво послабила можливості Кремля впливати на країни колишнього СРСР. Вірменія стала одним із найяскравіших прикладів цього процесу. Після карабаських подій багато громадян дійшли висновку, що союз із Москвою більше не гарантує безпеки.

Водночас експерти The Guardian наголошують: підтримка Пашиняна не означає автоматичного вступу Вірменії до ЄС чи НАТО. Йдеться радше про поступове зменшення залежності від Росії та прагнення проводити більш самостійну зовнішню політику.

Які уроки може винести Україна

Для України результати виборів мають насамперед символічне та геополітичне значення.

По-перше, вони демонструють подальше звуження російського впливу на пострадянському просторі. Якщо ще десять років тому Кремль фактично контролював політичні процеси у багатьох сусідніх державах, то сьогодні дедалі більше країн намагаються проводити незалежну політику.

По-друге, приклад Вірменії показує, що навіть після серйозних військових поразок і внутрішніх криз суспільство може підтримати курс на реформи та модернізацію замість реваншистських настроїв.

По-третє, для Києва важливим є сам факт налагодження відносин із Єреваном. Ще кілька років тому контакти між державами були обмеженими, тоді як сьогодні обидві країни дедалі частіше говорять про суверенітет, незалежність від зовнішнього диктату та співпрацю з європейськими інституціями.

Попереду – непростий шлях

Разом із тим говорити про остаточний геополітичний розворот Вірменії поки зарано. Проросійська опозиція отримала понад третину голосів і залишатиметься впливовою силою в парламенті. Крім того, Росія зберігає значний економічний вплив на країну, контролює частину критичної інфраструктури та залишається важливим торговельним партнером.

Сам Пашинян також наголошує, що не прагне повного розриву з Москвою, а говорить про більш збалансовану зовнішню політику. Проте головний сигнал виборів уже очевидний: вірменські виборці підтвердили бажання самостійно визначати майбутнє своєї держави.

І саме тому голосування 2026 року можна вважати не лише внутрішньополітичною перемогою Пашиняна, а й черговим свідченням того, що політична карта пострадянського простору продовжує змінюватися – дедалі менше на користь Кремля.