“Інформаційна гігієна тільки формується у нашому суспільстві, але зусиллями волі ми можемо її у себе виховати”, – Оксана Мороз.
Оксана Мороз вже вкотре ділиться порадами з читачами Ужгород24 щодо інформаційної гігієни під час війни.
Ця кнопка включення відбору інформації, інфогігієни – це емоція?
Так, коли ми відчули сильну емоцію (сміх, страх і т.п.) і вона настільки сильна, що ми хочемо нею поділитися. Це саме той момент, коли нами точно маніпулюють. У такому випадку є привід перевірити інформацію, або ж вийти з інформаційного поля, якщо немає часу на перевірку.
Це критичне мислення, коли ми маємо зупинитися і проаналізувати?
Не зовсім. Це має бути на базових інстинктах. Інформаційна гігієна тільки фочинає формуватися і у нас поки що немає цього фактору на автоматичному рівні, але силами волі ми можемо його виховати.
Ми все це споживаємо і не знаємо, як реагувати: ділитися чи пропустити ту чи іншу інформацію. Яка найкраща дія дорослого у цьому випадку?
Найгірше, що ви можете зробити шахраям, маніпуляторам росії – це ігнорувати. Тобто, якщо ви хочете зробити щось дійсно дуже погане для них – ігноруйте. До прикладу, якщо бачите фейк, то не треба заходити в коментарі і писати будь-що. Краще зробити скрін, написати на ньому “фейк” і зробити у себе пост про це.
Але перед тим, як маркувати фейк, його треба перевірити.
Звісно, адже перевірка інформації – це складний процес, є професія людей, які цим займаються. Фактчекерингом займається “НотаЄнота”, “СтопФейк”, “Детектор медіа” тощо. Серед державних – це Центр протидії дезінформації, Центр стратегічних комунікацій “Справді”. До них можна звернутися і вони зроблять експертну оцінку тієї чи іншої інформації.
Читайте на Ужгород24:
Інформаційна гігієна та пастки на шляху до неї: Оксана Мороз про головне (ВІДЕО)
Залишити відгук