До Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця продовжують надходити звернення від мешканців Закарпаття щодо можливих порушень прав під час мобілізаційних заходів.
Лише у липні до Омбудсмана надійшло 32 скарги. Серед заявників — люди з інвалідністю, здобувачі освіти, особи, які здійснюють постійний догляд за близькими, а також інші громадяни, які мають законні підстави для відстрочки від призову під час мобілізації.
За словами Уповноваженого, на Закарпатті громадян доставляють до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки навіть у випадках, коли чинна відстрочка підтверджена у застосунку «Резерв+». Через це люди змушені повторно доводити право, яке вже підтверджене державними інформаційними ресурсами.
Під час розгляду окремих звернень також були встановлені обставини, які потребують перевірки. Йдеться, зокрема, про оформлення документів щодо нібито добровільної відмови від відстрочки або згоди на призов.
Обставини доставлення та перебування громадян у приміщеннях ТЦК та СП мають бути повно, об’єктивно та неупереджено розслідувані. У разі фактичного позбавлення людини свободи без передбачених законом підстав такі дії можуть містити ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 146 Кримінального кодексу України.
За кожним із таких випадків до спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону направили повідомлення про можливе вчинення кримінальних правопорушень посадовими особами. Правоохоронці мають перевірити обставини затримання, доставлення та подальших дій щодо громадян, а також надати належну правову оцінку діям усіх причетних осіб.
«Якщо держава надала людині право на відстрочку, жодна посадова особа не має права ігнорувати це право або діяти всупереч закону», — наголосив Дмитро Лубінець.
Зазначається, що лише протягом липня після реагування Уповноваженого на Закарпатті було поновлено права 9 чоловіків, а громадян, які мали чинні відстрочки, фактично звільнено з приміщень ТЦК та СП.
В Омбудсмана наголошують, що подібні випадки підривають довіру громадян до держави та її інституцій і можуть створювати корупційні ризики. Водночас стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та їхні посадові особи мають діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України.


Залишити відгук