
Цей день мав би бути про радість. Ужгороду — 1132 роки. Але замість гучних фанфар — тиша, хвилина мовчання і сльози в очах. 1297-й день повномасштабної війни став болісним фоном для загальноміського Віче, яке відбулося в обласній філармонії.
На урочистість зібралися ті, для кого ця війна — не заголовки у новинах, а особистий біль: рідні загиблих воїнів, військовослужбовці, почесні громадяни міста, представники влади та духовенства. Віче розпочалося виконанням Державного Гімну, після чого зал завмер у скорботній хвилині мовчання — хвилині, важчій за будь-які слова.
Учасників заходу привітали міський голова Ужгорода Богдан Андріїв, голова Закарпатської обласної ради Роман Сарай і заступник голови ОВА Ростислав Пріцак.
Він підкреслив: головне завдання громади сьогодні — підтримка Збройних Сил України. І ця підтримка не лишається лише словами: від початку 2025 року Ужгородська громада спрямувала вже понад 83 мільйони гривень на потреби сил оборони.
Особливо емоційним моментом стало присвоєння звання Почесного громадянина Ужгорода ще 55 захисникам. Усі — посмертно. Це — 55 нових імен у списку нескінченної пам’яті.
Присутнім також показали відео, в якому згадали усіх полеглих захисників з 2014 року. А завершилося віче символічно — звучанням «Молитви за Україну», що об’єднала всіх у спільному проханні: про мир, про перемогу, про життя.





Залишити відгук