У Колочавській громаді 9 із 10 гривень бюджету — грантові кошти

У Колочавській громаді на Закарпатті близько 90% коштів у бюджеті становлять гроші, залучені через грантові програми.

Йдеться про проєкти, які громада самостійно розробляє, подає та реалізовує за підтримки міжнародних партнерів.

Про це повідомив депутат Закарпатської обласної ради, голова Асоціації «ТеРА» Денис Ман під час форуму «Спроможність громад — економічна самодостатність регіону».

За його словами, така ситуація є унікальною серед громад Закарпаття.

Колочавська громада розташована у гірській місцевості, що суттєво обмежує можливості для залучення великих промислових підприємств. Сільський голова Василь Худинець пояснив, що в громаді практично немає великих земельних ділянок, придатних для розміщення масштабних виробництв чи індустріальних парків.

Гори зліва, гори справа. Для розуміння: найбільша земельна ділянка за історію громади, яка була передана підприємству, — це всього 3,5 га. Придатної землі для великих підприємств чи індустріальних парків ми не маємо, тому розвиваємося в інакшому напрямку, — розповів Худинець.

Після створення громади під час децентралізації, за словами голови, місцевий бюджет переважно дозволяв лише утримувати наявну інфраструктуру. Тому в Колочаві зробили ставку на міжнародну технічну допомогу та грантові проєкти.

Одним із результатів такої роботи стало будівництво Центру безпеки площею 370 квадратних метрів. У сучасній будівлі планують розмістити критичні служби, поліцейського громади та рятувальну команду, яка допомагатиме туристам у горах.

За грантові кошти в Колочаві також створили культурно-мистецький центр і конференц-зал. Громада розвиває напрямок конференц-туризму, намагаючись залучати до регіону нові заходи та відвідувачів.

Ще одним прикладом став проєкт «Карпатська бджола». У його межах у громаді створили кілька малих бізнесів та працюють над збереженням чистопородної карпатської бджоли.

Нині, за словами Василя Худинця, у Колочаві є троє потужних бджолярів, які продають мед як продукт із високою доданою вартістю — невеликими фасуваннями по 200 грамів.

У громаді таким чином намагаються використовувати грантові можливості не лише для ремонту чи будівництва інфраструктури, а й для створення нових напрямків місцевої економіки.