В Україні оновили державні стандарти освіти: що зміниться для школярів

Кабінет Міністрів України затвердив зміни до постанов щодо державних стандартів загальної середньої освіти. Оновлення стосуються чотирьох стандартів, затверджених у 2011, 2018, 2020 та 2024 роках.

Як повідомляють у Міністерстві освіти і науки України, зміни мають узгодити нормативну базу з чинним законодавством, розширити автономію закладів освіти та підготувати систему до переходу на профільну середню освіту з 2027 року.

Учні зможуть завершити навчання за старим стандартом

З 1 вересня 2027 року в Україні розпочнеться впровадження профільної середньої освіти. Водночас школярі, які почали навчання до запровадження Нової української школи, зможуть завершити його за Державним стандартом 2011 року.

Таким чином, учням не доведеться посеред навчання переходити на інший стандарт.

Для дітей за кордоном закріпили українознавчий компонент

До стандартів початкової, базової та профільної середньої освіти додали окремі базові навчальні плани для класів і груп з українознавчим компонентом.

Це стосується, зокрема, дітей, які перебувають за кордоном або на тимчасово окупованих територіях. Вони зможуть вивчати українознавчі предмети та підтримувати зв’язок з українською системою освіти без надмірного навантаження через паралельне навчання за двома повними програмами.

Детальніше про можливості навчання українських школярів за кордоном можна дізнатися на спеціальному ресурсі МОН: Українські студії.

У 7–9 класах збільшать кількість годин на історію та громадянську освіту

У Державному стандарті базової середньої освіти передбачено збільшення кількості годин на історичну та громадянську освітні галузі.

Загалом протягом 7–9 класів на ці предмети передбачено на дві години більше у базовому навчальному плані.

Змінюється підхід до інклюзивності

Оновлений стандарт також приводить освітню термінологію у відповідність до сучасного законодавства у сфері інклюзивної освіти та безбар’єрності.

Замість акценту на медичному діагнозі дитини пропонується зосереджуватися на її функціональних труднощах під час навчання та необхідному рівні підтримки.

Наприклад, замість формулювання «діти з порушенням слуху» використовуватимуть поняття «учні із функціональними сенсорними труднощами, що передбачають обмеження слухової функції».

Аналогічні зміни стосуються труднощів із зором, опорно-руховим апаратом, мовленням, інтелектуальним розвитком та інших випадків, коли дитині потрібна додаткова підтримка.

У МОН зазначають, що такий підхід має допомогти зосередитися на потребах і розвитку конкретної дитини, а не обмежувати її можливості медичним діагнозом.

Єдині підходи для академічних ліцеїв та закладів профосвіти

Державний стандарт профільної середньої освіти передбачає спільні базові навчальні плани для академічних ліцеїв, закладів професійної освіти та закладів фахової передвищої освіти, які забезпечують профільну середню освіту.

Це має забезпечити єдині підходи до організації навчання незалежно від типу закладу.

Для закладів спеціалізованої освіти водночас запроваджується окремий базовий навчальний план. Він передбачатиме більше можливостей для поглибленого вивчення окремих предметів, профільних курсів, курсів за вибором, факультативів та індивідуальних занять.

У МОН повідомили, що протягом серпня внесуть відповідні уточнення до типових освітніх програм, щоб школи могли організувати навчальний процес з урахуванням оновлених вимог.

Основна мета змін — підготувати українську школу до переходу на нову модель профільної середньої освіти, водночас забезпечивши безперервність навчання для нинішніх школярів та більше можливостей для індивідуальної освітньої траєкторії.

Раніше Ужгород 24 повідомляв, що Кіно під зорями: в Ужгородському замку завершили фестиваль «Кіно сусідів» (фото)