Історичне рішення для Закарпаття: Верховна Рада визнала радянські репресії злочином

Парламент визнав злочинами комуністичного тоталітарного режиму масові репресії проти цивільного населення краю, зокрема угорців та німців.

Верховна Рада України 3 вересня ухвалила постанову №16005 «Про Заяву Верховної Ради України щодо визнання і засудження злочинів радянської військової адміністрації на Закарпатті у 1944–1946 роках». За рішення проголосував 261 народний депутат, проти та утриманих не було.

Документ стосується масових репресій, які здійснювалися на Закарпатті після встановлення радянської влади. Окремо йдеться про переслідування цивільного населення угорської та німецької національності, зокрема депортацію чоловіків на примусові роботи, відому як «маленький робот».

Визнання злочинів радянського режиму

Як зазначає Товариство угорської культури Закарпаття (ТУКЗ-КМКС), ухвалене рішення має особливе значення для родин жертв репресій та всієї угорської громади Закарпаття.

У своїй заяві організація нагадує, що питання державного визнання та юридичної реабілітації жертв «маленького роботу» порушувалося протягом десятиліть.

Перші відповідні ініціативи на рівні Верховної Ради, за даними ТУКЗ-КМКС, з’явилися ще у 1990-х роках. Згодом питання порушували депутати Міклош Ковач, Іштван Гайдош та Василь Брензович.

Йшлося не лише про визнання самого факту депортацій, а й про надання їм належної правової оцінки, реабілітацію постраждалих та вшанування пам’яті загиблих.

«Маленький робот» на Закарпатті

Масові депортації розпочалися восени 1944 року після встановлення радянської військової адміністрації в регіоні. Чоловіків угорської та німецької національності затримували та направляли до місць примусового утримання і праці.

ТУКЗ-КМКС у своїй заяві зазначає, що протягом останніх десятиліть обставини, масштаби та наслідки цих подій досліджувалися та документувалися. Організація також повідомляє про встановлення пам’ятників жертвам у населених пунктах, де проживає угорська громада.

Одним із центральних місць пам’яті став меморіальний комплекс у Сваляві, створення якого, за даними ТУКЗ-КМКС, ініціювали ще у 1989 році. Його відкрили у 1994 році на території колишнього табору, через який проходили депортовані.

Рішення, якого чекали десятиліттями

На регіональному рівні питання засудження депортацій порушувалося раніше. Зокрема, у 2004 році Закарпатська обласна рада засудила депортації на етнічному ґрунті та звернулася до Верховної Ради із закликом дати трагедії державну оцінку.

У 2014 році обласна рада також підтримала ініціативу щодо встановлення на Закарпатті Дня пам’яті жертв депортації угорців та німців.

Однак на державному рівні відповідне рішення Верховна Рада ухвалила лише зараз. У Комітеті з питань гуманітарної та інформаційної політики назвали постанову важливим кроком до відновлення історичної справедливості та належного вшанування пам’яті жертв радянських репресій.

Для ТУКЗ-КМКС це рішення стало результатом багаторічних зусиль щодо визнання трагедії та відновлення історичної справедливості.

Водночас сама постанова є важливою не лише для угорської та німецької громад Закарпаття. Вона фіксує на державному рівні оцінку дій радянської військової адміністрації щодо цивільного населення краю у перші післявоєнні роки.