Від футболу до операторів БПЛА: історія прикордонника із Закарпаття з позивним «Ромаріо»

До повномасштабного вторгнення Юрій Куцкір грав за свалявський «Авангард», а після початку великої війни став на захист України. Пройшов службу в піхоті, пережив два поранення та опанував нову спеціальність — оператора безпілотників.

Історію військовослужбовця оприлюднило Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України.

Футбол супроводжував Юрія ще з юності. Він виступав за «Авангард» на обласному рівні, а команда тоді шість разів поспіль ставала чемпіоном Закарпаття. Саме футбольне минуле принесло прикордоннику позивний «Ромаріо» — на честь відомого бразильського футболіста.

У лютому 2022 року Юрій долучився до Державної прикордонної служби України. Його бойовий шлях проліг через Харківщину, Сумщину, Луганщину та околиці Бахмута. Спочатку він служив у піхоті, але після двох поранень і лікування у шпиталі отримав можливість опанувати іншу спеціальність.

Я навіть не думав, що зможу так. Але все вийшло, тому що було бажання, — розповідає старший сержант про початок роботи з безпілотниками.

Нову професію Юрій освоював на практиці, переймаючи досвід побратимів. Спостерігав за їхньою роботою, навчався під час чергувань і поступово перейшов до нічних польотів. Найскладніше було призвичаїтися до роботи в темряві, особливо під час посадки дрона, коли важче оцінювати відстань та орієнтуватися у просторі.

З часом прийшли досвід і впевненість. Тепер Юрій з усмішкою згадує свої перші польоти, а в хвилюванні новачків упізнає себе. На його думку, для роботи оператором БПЛА не обов’язково з дитинства захоплюватися комп’ютерними іграми. Значно важливіші бажання вчитися, зацікавленість і готовність опановувати нове.

Робота настільки захопила прикордонника, що часом йому складно відірватися від неї навіть тоді, коли вже час відпочивати. А підтвердження результатів виконаних завдань додає мотивації.

Після служби на передових позиціях Юрій особливо цінує можливість частіше спілкуватися з родиною. Раніше іноді минали дні й тижні, перш ніж вдавалося повноцінно поговорити з рідними. Тепер він може зателефонувати або написати додому, повідомити, що все гаразд, поїв і збирається відпочивати. Такі короткі звістки заспокоюють і його близьких, і самого військовослужбовця.

Футбол також залишається частиною життя Юрія. Під час відпусток він зустрічається з друзями та знову виходить на поле — хоча б ненадовго повертаючись до звичного життя.

Найбільша мрія прикордонника — повернутися до родини в мирній Україні. І, звісно, знову грати у футбол.