Втратили сенс життя, але не віру: історія родини з Рахова

Першого сина Івана вони втратили 20 квітня минулого року, а другого 14 травня. Від тоді їхні серця наче перестали битися

Незважаючи на горе, яке спіткало родину Морочило, мати та батько полеглих Героїв продовжують допомагати ЗСУ, пишуть в ГО “Волонтери Рахівщини”.

Так, з початку повномасштабного вторгнення, п’ять братів, будучи закордоном на заробітках (з усіма можливими, легальними документами), без роздумів, вирішили стати на захист своєї Нації.

Вони відразу спакували валізи, і через два дні (26 лютого 22р.) були на порозі Рахівського військомату, де і почалася їхня військова служба. На жаль, тривала вона не довго.

Хлопці мали все для того щоб обійти цю війну, жити спокійно, заробляти гроші, радуватися життю, планувати та будувати своє майбутнє за кордоном, натомість, Вони обрати бородьбу за свою землю, волю свого народу, спокійні ночі кожного із Нас.

Іван Морочило – віддав своє життя за Україну 20.04.22р., у віці (неповних) 28років, залишивши по собі ( 2 річного) сина Матвійчика, якому слова про Героїзм Батька, ніколи не замінять Його тепла, обіймів, та Батьківських порад.

Андрій Морочило – віддав своє життя за Україну 14.05.22р., (всього через один місяць, після старшого брата) у віці 23р. Андрій міг стати ким завгодно, довге життя було попереду, але вторгнення, проклятих московських нелюдів перечеркнуло все.

Мати та Батько Братів-Героїв, віддали перемозі найцінніше, і продовжують віддавати далі, не дивлячись ні на що!

Можливо своєю допомогою, Я врятую хоч одне життя молодого воїна, Сина – на якого дома чекає Мати, як колись чекала і Я

слова Мами Героїв.

Повідомляється, що мати з батьком яких, не дивлячись ні на що, далі допомагають нашим Військовим. Декілька днів назад, принесли чергову (потужну фінансову) допомогу, для купівлі необхідних речей, Воїнам – що на передовій.

Більше інформації, оперативні новини та коментарі в телеграм каналі Ужгород24. Підписуйся та будь в курсі подій.