«Академіку Вернадському» — 30 років: як Україна отримала антарктичну станцію та чому це було історичне рішення

6 лютого 2026 року виповнюється 30 років від дня, коли Велика Британія передала Україні свою антарктичну станцію «Фарадей». Відтоді вона носить ім’я видатного українського вченого — «Академік Вернадський» і є єдиною українською антарктичною станцією.

За матеріалом Національний антарктичний науковий центр.

Передача станції 6 лютого 1996 року стала визначною подією для української науки та держави. Попри значний внесок українців у радянські антарктичні експедиції, після розпаду СРСР росія відмовилася передати Україні бодай одну зі станцій. Утім, це зрештою зіграло на користь нашої країни.

Станція за 1 фунт стерлінгів

Відповідно до меморандуму, Велика Британія передала станцію безкоштовно. Україна зобов’язалася продовжити важливі наукові спостереження — за озоновим шаром, кліматом та магнітним полем Землі.
Під час офіційної передачі керівник британської експедиції Данкан Хейг жартома попросив символічну оплату. Керівник першої Української антарктичної експедиції Геннадій Міліневський дістав з кишені 1 фунт стерлінгів, який британці «вмурували» у дерев’яну стільницю бару станції. Монета зберігається там і сьогодні.

Чому Британія обрала Україну

За станцію конкурували кілька країн, зокрема Південна Корея. Вирішальними стали два чинники:

• потужний науковий потенціал українських учених;
• наявність власного флоту, здатного забезпечувати роботу станції.

Перша експедиція: літак президента і майбутня «Ноосфера»

Перші учасники української експедиції пройшли навчання у Кембриджі, а згодом прибули на станцію британським криголамом James Clark Ross — через 25 років він стане українським судном «Ноосфера».
Інша група дісталася Антарктиди літаком тодішнього Президента України Леоніда Кучми до Аргентини, а далі — туристичними суднами.

Спадщина, традиції та наука

Україна отримала станцію з усім обладнанням, науковими приладами та запасами — навіть британським пивом і замороженими кальмарами, з яких українські полярники навчилися готувати котлети.

Від британців перейняли й традиції — зокрема пірнання в океан у краватках на Мідвінтер, головне свято антарктичних дослідників.

Сьогодні «Академік Вернадський» — одна з найважливіших наукових точок Антарктики:

• тут тривають безперервні метеоспостереження з 1947 року;
• вимірювання магнітного поля — з 1954-го;
• спостереження за озоном — з 1957-го;
• саме тут були зібрані дані, що дозволили відкрити озонову діру.

Живий острів і станція, що ніколи не спить

На острові Галіндез нині гніздує понад 10 тисяч субантарктичних пінгвінів, що є одним зі свідчень кліматичних змін.
Станція працює цілодобово — на ній ніколи не буває моменту, коли спить уся команда.

Також на «Вернадському» розташовані найпівденніші у світі бар, каплиця та арт-інсталяція.

До 30-річчя станції «Українська правда. Життя» зібрала 30 найцікавіших фактів про її історію та сьогодення. Повну версію матеріалу читайте за посиланням у першому коментарі.